В Україні завершилося одне з найрезонансніших розслідувань щодо масштабного розкрадання державного бюджету. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно скерували до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно колишнього народного депутата Георгія Логвинського та ще чотирьох спільників. Експарламентаря та його спільників звинувачують у заволодінні та легалізації понад 54 мільйонів гривень державної допомоги.
Як працювала «схема» через ЄСПЛ: деталі розслідування
За версією слідства, колишній народний обранець спільно з іншими учасниками угруповання розробив цинічну схему викачування грошей із держбюджету. Для прикриття злочинних дій ділки використали авторитет міжнародних інституцій — а саме рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Домогшись штучного виконання рішень на користь приватної компанії «Золотий Мандарин Ойл», зловмисники вивели з державного бюджету понад 54 мільйони гривень. Одразу після надходження коштів на рахунки підприємства розпочався етап їхнього «відмивання»: гроші переказували через розгалужену мережу фіктивних компаній та конвертаційних центрів, щоб остаточно замести сліди незаконного походження.
Хронологія розслідування та спроби затягнути процес
Правоохоронці підкреслюють, що розслідування цієї багатоепізодної справи тривало роками:
Літо 2023 року: Георгію Логвинському та іншим фігурантам було офіційно оголошено про підозру у заволодінні майном в особливо великих розмірах та легалізації злочинних доходів.
Вересень 2024 року: Детективи НАБУ та прокурори САП завершили досудове розслідування, відкривши матеріали справи для ознайомлення стороні захисту.
Серпень 2026 року: Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вкотре підтвердила обґрунтованість підозри Логвинському, відкинувши спроби адвокатів розвалити провадження.
Тепер, після направлення обвинувального акта до суду, на екснардепа чекає судовий розгляд по суті. У разі доведення вини фігурантам загрожує тривале тюремне ув’язнення з конфіскацією майна. Ця справа є показовим прикладом того, як державні інституції продовжують очищуватися від корупціонерів минулих років, доводячи до логічного завершення гучні розслідування.
