Поки столиця України щодня потерпає від ракетного терору та балістичних атак, а тривалість повітряних тривог б’є всі рекорди (лише у вересні 2026 року Київ перебував під сиренами понад 243 години), міська влада демонструє кричущу бездіяльність та профнепридатність. Згідно з розслідуванням руху «ЧЕСНО», за роки повномасштабної війни на ремонт, будівництво та облаштування укриттів у Києві витратили й запланували колосальну суму — понад 9,5 мільярда гривень (що співмірно з річним бюджетом цілого міста на кшталт Вінниці). Проте за ці мільярди на весь чотиримільйонний мегаполіс зуміли встановити… лише чотири мобільні укриття!
Ця цинічна ілюзія безпеки оголює гнилу систему кругової поруки, де КМДА та районні державні адміністрації (РДА) грають у футбол відповідальністю, поки кияни під час ракетних ударів залишаються сам на сам із небезпекою.
Пів мільярда гривень, які «розчинилися» в повітрі
Особливо цинічною виглядає історія з мобільними укриттями, на які минулої осені міська влада нібито виділила районним адміністраціям майже 500 млн грн (якщо точніше — 483 млн грн). Проте до кінця бюджетного року гроші так і не освоїли: 453 млн грн просто повернули до міського бюджету, а ще 30 млн залишилися не використаними.
Чиновники цинічно виправдовувалися тим, що фінансування надійшло наприкінці листопада, а виробники «не встигали виготовити». Наприклад, очільник Деснянської РДА Максим Бахматов бідкався, що підприємства навіть не подавалися на тендери. А під час формування бюджету на 2026 рік чиновники взагалі прибрали окреме фінансування мобільних укриттів, не визнавши цей напрямок першочерговим.
Коли ж 1 жовтня 2026 року в Київраді депутатка від «Голосу» Зоя Ярош спробувала пробити виділення додаткових 500 млн грн на закупівлю мобільних споруд, міська машина включила повний ігнор:
Директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік цинічно заявив, що пропозиція «незбалансована», бо розпорядники не подавали запитів.
У результаті проєкт провалили: за нього проголосували лише 29 депутатів із необхідного мінімуму, фактично заблокувавши порятунок людей.
Депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Пташник справедливо застерегла, що навмисне затягування призведе до того, що кошти виділять надто пізно. Навіть після формального доручення мера Віталія Кличка розв’язати це питання, документ зареєстрували лише 13 жовтня в розмитому вигляді «на розгляд», а не на негайне фінансування.
Лише після того, як Київська міська прокуратура 12 жовтня звернулася з позовом до суду через невстановлені укриття, а КП «Київпастранс» наприкінці вересня оголосило тендер на 14 укриттів вартістю понад 54 млн грн, міська верхівка почала імітувати бурхливу діяльність. При цьому перше мобільне укриття на Берестейському проспекті 15 жовтня встановили… коштом меценатів, а не за мільярдні бюджетні надходження!
Куди зникають мільярди: лідери «розпилу» по районах
Згідно з офіційною відповіддю Департаменту муніципальної безпеки КМДА, у 2022–2025 роках на поточні та капітальні ремонти укриттів витратили 4,54 млрд грн, на будівництво нових — 3,08 млрд грн, а на 2026 рік заклали ще майже 2 млрд грн.
Аналіз видатків по районах показує дивовижні фінансові апетити при мінімальному практичному результаті:
Дніпровський район — абсолютний лідер за фінансуванням: там освоїли й запланували понад 1,23 млрд грн (при цьому на обліку 540 споруд).
Святошинський район — близько 1,17 млрд грн (532 споруди).
Шевченківський район — 878 млн грн.
Оболонський район — майже 770 млн грн.
Дарницький район — понад 771 млн грн на ремонти понад 500 об’єктів (найбільша загальна місткість — 480 тис. людей).
Натомість в аутсайдерах опинилися Подільський (близько 121,5 млн грн) та Голосіївський (186,5 млн грн) райони. Ба більше, загальні суми у звітах КМДА та районних адміністрацій різняться (РДА нарахували 5,75 млрд грн витрат), причому Деснянська РДА взагалі не надала даних про загальні витрати, а Святошинська — про плани на 2026 рік.
Бутафорські укриття та паперова безпека
Навіть ті 4365 споруд (із яких 3801 — це прості підвали), що формально числяться на паперах і нібито можуть вмістити 2,17 млн людей (лише 54% населення столиці), на перевірку виявляються непридатними.
У травні 2026 року секретаріат Уповноваженого ВР з прав людини з’ясував, що із 1066 перевірених укриттів в Україні 80 взагалі не працювали, попри офіційні списки. Київ посів ганебне друге місце в країні за кількістю таких «фантомних» укриттів — їх виявили аж 11 (попереду лише Львівщина з 16). Під час позапланових перевірок ДСНС після липневого доручення прем’єра в столиці обстежили 4295 об’єктів і виписали 147 адмінстягнень через аварійний стан, зачинені двері або повну відсутність споруд за вказаними адресами.
Підсумок: хто винен?
Поки мер Віталій Кличко влаштудовує публічні розноси головам районних адміністрацій на колегіях КМДА, погрожуючи їм звинуваченнями у «саботажі» за невиділення коштів, а самі РДА тикають пальцем у запізніле фінансування з боку міського центру, кияни залишаються беззахисними.
9,5 мільярда гривень розчистилися по кишенях чиновників та закритих тендерах, залишивши місто з жалюгідними чотирма мобільними укриттями на чотири мільйони жителів. Це не просто халатність — це пряма загроза життю людей в умовах геноцидної війни.
