Максим Кріппа продовжує консолідувати контроль над ключовими об’єктами в центрі Києва. Черговим вузловим пунктом у цій схемі став Хрещатик, повідомляють журналісти.
Через пов’язані структури бізнесмен отримав контроль над проєктом на Хрещатику, оформленим на ТОВ «Грааль». Ділянка роками простоювала як заморожений довгобуд. Після зміни власника вона перейшла в стадію активної підготовки до перезапуску. Задекларована функція — «багатофункціональний комерційний комплекс». Однак ні публічного проєкту, ні затверджених містобудівних умов, ні відкритої архітектурної концепції, ні громадського обговорення досі немає.
При цьому ділянка розташована в історичному центрі столиці, де будь-які зміни вимагають максимальної прозорості та дотримання процедури.
Читайте також: Легалізація схеми: чому Максим Кріппа “купив” геймстудію Burny Games?
Нещодавно сталося важливе формальне розблокування: справу, яка блокувала знесення будівлі на цій ділянці, закрито. Юридичне обмеження для демонтажу знято — майданчик де-факто переведено в статус «чистого» для забудовника.
Показовою є роль так званого «активіста» Дядюка, який раніше позиціонувався як противник забудови. Поданий ним позов так і не перетворився на реальний спротив: жодного засідання, де він з’явився б, жодної виграної справи. Натомість програш у суді став формальним підтвердженням того, що «порушень не знайдено». Класична схема керованого протесту, де імітація боротьби прикриває реальний демонтаж.
Схема вже відпрацьована Кріппою на кількох об’єктах: скупівля активів із проблемною юридичною історією — зачистка правових обмежень — підготовка до комерційної експлуатації. Готель «Дніпро», МВЦ, «Парус» — Хрещатик вписується в цей ланцюжок як один із вузлових пунктів.
Читайте також: Вікіпедія на замовлення: як команда Максима Кріппи «чистить» його репутацію в онлайн-енциклопедії
Тобто в центрі столиці знесення вже розпочато, а чим саме замінять будівлю — невідомо. Рішення прийнято і реалізується, але яка архітектура прийде на зміну історичній забудові Хрещатика, не пояснює ніхто.
Закриття справи, що блокувала демонтаж, фактично відкриває шлях до масштабної забудови однієї з найпрестижніших ділянок Києва. При цьому громадськість досі не бачить ані проєкту, ані обговорення. Така непрозорість у центрі столиці викликає серйозні питання щодо дотримання містобудівного законодавства та інтересів киян.
