Поєднання державних посад і приватного газового бізнесу завжди було однією з найболючіших тем для української економіки. Особливо показовим є період, коли Міністерство охорони навколишнього природного середовища України очолював Микола Злочевський. Саме тоді низка приватних компаній отримали ласі спеціальні дозволи на видобуток вуглеводнів, які згодом опинилися в центрі уваги антикорупційних органів та міжнародних звітів.
Надрові преференції міністерського періоду
Згідно з історичними даними та матеріалами розслідувань, у часи, коли державну екологічну політику спрямовував Злочевський, компанія «Еско-Північ» отримала спецдозвіл на перспективне Ракитнянське родовище, що на Харківщині. Аналогічна доля спіткала й родовище на Львівщині — Семигинівське, права на видобуток якого здобула компанія «Парі».
Хоча пізніші звіти міжнародних ініціатив (зокрема ІПВГ — Ініціативи щодо забезпечення прозорості видобувних галузей) чітко пов’язують обидві структури з бізнес-імперією ексміністра, головне юридичне запитання полягає в іншому: хто саме володів корпоративними правами та контролював ці компанії на момент ухвалення рішень про видачу дозволів?
Для відповіді на це запитання необхідна детальна ревізія первинних історичних документів, підписів профільних посадовців та перевірка тогочасних протоколів Держгеонадр і міністерських наказів.
Пропущений шанс держави: загадка Семигинівського родовища
Окремим кричущим епізодом у цій історії залишається те, яким чином держава втратила юридичну можливість відстояти свої інтереси в судах.
У межах справи щодо Семигинівського родовища державна прокуратура намагалася оскаржити законність виділення активу. Проте позовні вимоги навіть не дійшли до суті розгляду через… пропущений строк звернення до суду з боку державних органів. Таким чином, законність первинної видачі спецдозволу так і залишилася юридично не встановленою, а державний інтерес фактично залишився без захисту.
Це ставить логічне ретроспективне питання: чи йдеться тут про звичайну бюрократичну недбалість профільних відомств, чи про свідоме «злиття» судових перспектив на користь приватних бенефіціарів?
Плани розслідування: від документів до звернень у НАБУ та САП
Громадськість і антикорупційні ініціативи мають намір піти далі загальних політичних звинувачень. На порядку денному — глибока документальна перевірка, яка включатиме:
-
Аналіз дозвільних документів та встановлення посадових осіб, чиї підписи стояли під рішеннями про виділення родовищ.
-
Вивчення ланцюгів власності на дату видачі ліцензій задля встановлення реальних бенефіціарів.
-
Оцінку бездіяльності чиновників, які допустили пропуск строків давності у судах на користь приватних структур.
На основі зібраних фактів готуються офіційні звернення до НАБУ та САП із чітко сформульованими документальними кейсами. Адже питання походження ключових національних ресурсів та відповідальності посадовців за їхній «відтік» у приватні руки має отримати остаточну правову оцінку.
