Черговий грандіозний корупційний скандал потряс українську фінансову систему та судову гілку влади. Навколо внесення багатомільйонної застави за ексглаву Міненерго Германа Галущенка у гучній справі «Мідас» розгорнувся безпрецедентний скандал, який оголив усю імпотенцію державного банківського нагляду та системи фінансового моніторингу. Щоб легалізувати та перерахувати астрономічну суму у 150 мільйонів гривень на рахунки Вищого антикорупційного суду (ВАКС), організатори схеми задіяли складну багаторівневу транзитну мережу, яка успішно обійшла всі державні захисні фільтри.
Ба більше, у банківському середовищі виявився масштабний зговір: комплаєнс-службам дали негласні вказівки блокувати прямі платежі з призначенням «застава за фігуранта», що дозволило зловмисникам безперешкодно виводити корупційні мільйони.
Ювелірне дроблення: як 150 мільйонів розчинилися у 21 банку за 4 дні
Рух колосальних коштів через українську банківську систему був ретельно спланований для маскування справжнього походження брудних капіталів. Операція з легалізації та внесення грошей на заставу пройшла у три зухвалі етапи:
-
Етап 1: Масове розпорошення по банківській мережі. Початкова сума у 150 мільйонів гривень була цинічно роздроблена та пропущена через неймовірну мережу з близько 85 окремих рахунків, відкритих у 21 комерційному банку. Аби замилити очі автоматизованим системам контролю, платежі маскували під вигадану «поворотну фінансову допомогу», нібито купівлю будівельних матеріалів та звичайні господарські розрахунки.
-
Етап 2: Акумуляція на чотирьох фіктивних прокладках. Після серії заплутаних транзитних переказів по різних куточках банківської системи, криваві кошти були зібрані на рахунках чотирьох ключових комерційних структур, які слугували гаманцями для транзиту:
-
Компанія «Гіран Констракт» акумулювала аж 87 мільйонів гривень;
-
Фірма «Тетрас Оптіма» пропустила через себе 54 мільйони гривень;
-
Структура «Скайт Рітейл» приховала 5 мільйонів гривень;
-
Компанія «Пелет Сервіс» завершила перелік із 4 мільйонами гривень.
-
-
Етап 3: Фінальний ривок через банківську четвірку до ВАКС. На останньому етапі, змінивши фальшиві господарські призначення платежів на офіційну судову заставу, ці компанії через мережу з 4 останніх банків перерахували повну суму у 150 мільйонів гривень безпосередньо на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.
Бездіяльність регуляторів чи пряме сприяння корупції? Роль НБУ, Sense Bank та Держфінмоніторингу
Ця зухвала схема була б неможливою без мовчазної згоди або прямої бездіяльності ключових державних контролюючих органів та фінансових установ.
| Суб’єкт / Орган | Виявлені дії та реальна роль у схемі | Реакція та нищівні наслідки для системи |
| Андрій Пишний / НБУ | Застосування «неформальних фільтрів» для банківського комплаєнсу, зокрема вимога уникати одіозного формулювання «застава за…» у платіжних дорученнях. | Українська опозиція та профільні комітети парламенту екстрено порушили питання щодо повної профнепридатності та неефективності банківського нагляду з боку регулятора. |
| Державний Sense Bank | Безпосереднє обслуговування левової частки тіньових транзитних розрахунків підприємств-прокладок, через які никалися мільйони. | Скандал завдав нищівного удару по репутації держбанку і став предметом окремого суворого парламентського розслідування за участю керівництва НБУ. |
| Держфінмоніторинг | Здійснення формального «аналізу» схемних переказів постфактум, коли гроші вже давно осіли на потрібних рахунках. | Перші матеріали були передані до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) лише 30 червня — тобто вже після того, як усі 150 мільйонів гривень успішно надійшли на рахунки ВАКС. |
Провідні ринкові експерти наголошують: свідома зміна формулювань у призначеннях платежів дозволила транзитній системі функціонувати в обхід будь-яких автоблокувань. Це яскраво продемонструвало катастрофічну вразливість української системи фінансового моніторингу, яка заплющує очі на корупційні потоки заради формального дотримання інструкцій.
