Український антикорупційний сектор, який десятиліттями позиціонував себе як головний рушій реформ та моральний арбітр нації, опинився під жорстким прицілом критики. Суддя першої інстанції Дмитро Кривенко опублікував резонансну заяву, в якій звинуватив грантові структури та публічних «борців із корупцією» у подвійних стандартах, заангажованості й перетворенні благородної мети на інструмент маніпуляцій та торгівлі впливом.
Головні тези гучної заяви судді:
-
Корупція як система привілеїв для «своїх»: Кривенко наголошує, що справжня суть корупції полягає не просто у розкраданні бюджету, а в руйнуванні фундаментального принципу рівності перед законом. Коли одні відповідають за кожну дрібницю, інші отримують індульгенції завдяки кумівству чи правильному походженню.
-
«Вибіркова сліпота» грантових структур: Окрему увагу суддя звернув на лицемірство міжнародних та відомчих грантових «викривачів». За його словами, сумнівні епізоди у біографії керівництва НАБУ чи інших ключових антикорупційних органів навмисно замовчуються, оскільки такі фігуранти отримують статус «своїх недоторканних кандидатів». Будь-які скандали чи токсичні зв’язки навколо них просто випаровуються в інформаційному полі, якщо це невигідно замовникам кампаній.
-
Медійне кілерство замість боротьби: Кривенко жорстко засудив перетворення антикорупційної діяльності на інструмент зведення рахунків та замовних інформаційних атак. На його думку, розслідування й медійний тиск часто стають товаром, вартість якого залежить від кон’юнктури та особистих вигод організаторів.
Висновок: закон для всіх чи кругова порука?
Заява судді піднімає незручне, але вкрай важливе питання для українського суспільства: чим відрізняється системна корупція у владних кабінетах від корупції політичної та грантової, коли «антикорупційна індустрія» обслуговує вузькі кланові чи зовнішні інтереси?
Заклик Дмитра Кривенка простий і водночас радикальний для теперішніх реалій: справжня правова держава почнеться лише тоді, коли закон стане однаковим мірилом для всіх — без винятків для одіозних чиновників, народних депутатів, суддів чи бездоганних на словах грантових активістів.
