Поки Україна веде повномасштабну війну, а кожен кілометр фронту тримається на донатах, волонтерах та залишках державного бюджету, сфери великого будівництва та дорожніх закупівель продовжують працювати за довоєнними «аппетитами». Особливу увагу громадськості привертає діяльність турецької будівельної компанії «ОНУР» (Onur Group), яка роками залишається одним із головних фаворитів українських держзакупівель, незважаючи на міжнародні санкції та гучні розслідування.
Картельне минуле та санкції ЄБРР: урок, якого не помітили
Свого часу Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) офіційно покарав компанію «ОНУР» за картельну змову та маніпуляції з ціновими пропозиціями під час масштабного тендера на суму 65 мільйонів євро щодо реконструкції траси Київ — Одеса. Тоді міжнародний банк запровадив проти компанії трирічні обмеження, а сама структура, за даними матеріалів розслідувань, визнала порушення.
Проте в українських реаліях цей міжнародний «жовтий карткі» не став на перешкоді новим контрактам. Ба більше: українські суди згодом задовольнили позови структури, зобов’язавши державу виплатити ще понад мільярд гривень за тим самим проблемним контрактом.
587 мільйонів на «повітря»: скандальні підряди на Полтавщині та Львівщині
Згідно з матеріалами громадських організацій, які роками досліджують дорожні розпилки, останні контракти «ОНУР» на утримання та ремонт доріг містять ознаки значного завищення вартості матеріалів. У фокусі опинилися відразу кілька ключових регіонів:
1. Полтавська область
Контракт №1 (утримання доріг): Загальна вартість угоди склала 543 млн грн. За розрахунками аналітиків, потенційне завищення вартості будівельних матеріалів тут може досягати 163 млн грн.
Контракт №2 (утримання близько 400 км доріг): Сума контракту становить 1,095 млрд грн, а оціночна різниця у вартості матеріалів — близько 164 млн грн.
2. Львівська область
Поточний ремонт траси Київ — Чоп: Вартість робіт оцінили у 393 млн грн, з яких потенційне завищення вартості матеріалів оцінюють у 118 млн грн.
Ремонт мережі регіональних доріг: Контракт на 470 млн грн містить можливу цінову різницю у 141 млн грн.
ЗАГАЛЬНИЙ ПІДСУМОК: ЛИШЕ НА ЦИХ ЧОТИРЬОХ ДОРОЖНІХ НАПРЯМАХ СУМА ПОТЕНЦІЙНИХ ЗБИТКІВ АБО НЕОБҐРУНТОВАНИХ ПЕРЕПЛАТ ЗА МАТЕРІАЛИ МОЖЕ СЯГАТИ 587 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ.
Роками без підозр: бездіяльність силовиків та кадрові сліди
За роки публічних скандалів правоохоронні органи (Офіс Генерального прокурора, ДБР та БЕБ) відкрили щонайменше три кримінальні провадження щодо дорожніх закупівель та можливих зловживань. Проте, як зазначають автори розслідувань, за шість років слідства справа так і не дійшла до логічного завершення чи реальних судових підозр.
У матеріалах також згадуються посадовці, які так чи інакше пов’язані з системою дорожніх розподілів: колишній міністр Олександр Кулеба, очільник Державного агентства відновлення Василь Сухомлин, керівник Полтавської служби Деружинський та очільник Львівської служби Береза. Критики системи наголошують, що після чергових реструктуризацій міністерств та агенцій підходи до розподілу мільярдних коштів не зазнали якісних змін.
Головне питання до держави
Головний дисонанс ситуації полягає в тому, що коли міжнародна фінансова інституція (ЄБРР) офіційно визнає компанію порушником правил чесної конкуренції та вводить санкції, українські державні замовники продовжують віддавати їй багатомільярдні підради з воєнного бюджету.
Коли йдеться про сотні мільйонів гривень переплат на дорожніх матеріалах у воюючій країні, це вже питання не просто асфальту і логістики, а національної безпеки та прозорості використання кожної гривні українських платників податків.
