Корупційні ризики та критична залежність державних монополій від зовнішніх ринків продовжують вимивати мільярди гривень із державного бюджету України. АТ «Укргазвидобування» провело чергові масштабні закупівлі технічного метанолу, уклавши дві закриті угоди на загальну суму 2,67 мільйона євро (що еквівалентно 232,19 мільйона гривень без ПДВ). Цінові показники контрактів злетіли в півтора раза порівняно з весняними закупівлями, демонструючи повну незахищеність стратегічного сектору перед глобальними кризами.
Мільйонні контракти для польських та литовських прокладок
За результатами тендерів, що відбулися 30 вересня та 1 жовтня, державна компанія забезпечила поставки сировини через двох зарубіжних посередників:
Польська компанія «Solvachem Sp. z o.o.» отримала підряд на 1,61 млн євро (176,95 млн грн). Вона зобов’язалася поставити 3 000 тонн технічного метанолу на умовах FCA Щецин по 535 євро за тонну. Фірмою володіють Елізабет Люренбаум та польська структура «SiW C1 Sp. z o.o.», а загальна сума державних підрядів компанії з 2024 року перевищила 1,37 млрд грн.
Литовська компанія «Transoila» відхопила контракт на 1,06 млн євро (55,24 млн грн) на поставку 2 000 тонн метанолу по 531 євро за тонну на умовах FCA Клайпеда. Бенефіціарами підприємства є родина Шишловасів та Наталія Туманова, а обсяг отриманих державних підрядів із 2022 року сягнув 850,92 млн грн.
Виробником стратегічної сировини виступає норвезька компанія «Equinor ASA». Поставки розтягнуться на термін від 120 до 150 днів, причому оплата здійснюватиметься протягом 15 днів після поставки.
Цінові гойдалки: чому метанол подорожчав у 1,5 раза
Зліт цін на метанол б’є по кишені українських платників податків через світові геополітичні катаклізми. Як випливає з тендерної документації, ще у квітні 2026 року «Укргазвидобування» купувало метанол у тих самих постачальників по 317–333 євро за тонну, тоді як європейські котирування ICIS Methanol перебували на позначці 510 євро/т.
Однак осінні контракти фіксують ціну вже на рівні 531–535 євро/т, а базові котирування зросли до 871 євро/т. Головною причиною глобального дефіциту та злету цін став військовий напад США та Ізраїлю на Іран і подальша жорстка блокада Ормузьської протоки. Оскільки Іран є другим за величиною виробником метанолу у світі й традиційно експортував до 90% своєї продукції, морська та нафтова блокада паралізувала легальний транзит і спровокувала світову цінову кризу.
Керівний слід та кадрові перестановки
Тим часом процесом керують посадовці з неоднозначним шлейфом. Генеральним директором АТ «Укргазвидобування» з грудня 2025 року працює Юрій Ткачук. Попри мільярдні закупівлі на тлі криз, у вересні 2026 року він також став переможцем конкурсу на посаду генерального директора НАЕК «Енергоатом», концентруючи у своїх руках контроль над ключовими енергетичними потоками воюючої країни. Держкомпанії продовжують купувати сировину за завищеними через світові війни цінами, перекладаючи фінансовий тягар на державний бюджет.
