Поки вся країна живе в умовах жорсткої економії, наглухо затягнувши паски заради забезпечення фронту, українські регіональні центри продовжують демонструвати вражаючі апетити на розкішне утримання власного апарату та цинічний перерозподіл мільярдних підрядів. Яскравим прикладом цього є Хмельницький. Доки міська влада на чолі з мером Олександром Симчишиним звітує про «успішне управління», фінансові потоки міста надійно сконцентровані у вузького кола наближених компаній, а чиновницький апарат купається в преміях та стимулюючих виплатах.
Золоті премії чиновників: понад 170 мільйонів на «управлінців»
За перші вісім місяців 2026 року апарат Хмельницької міської ради витягнув із державного та місцевого бюджетів астрономічні 173,2 мільйона гривень. Як свідчить офіційна розбивка самої мерії, прості базові оклади у звітах практично відсутні — львово-хмельницькі чиновники вважають за краще отримувати щедрі додаткові виплати:
54,36 мільйона гривень пішло виключно на премії;
33,94 мільйона гривень склали різноманітні надбавки;
Решта 84,9 мільйона гривень припадає на інші виплати, включно з матеріальною допомогою на оздоровлення та розкішними бонусами.
Станом на початок року в апараті налічувалося 646 співробітників, а загальний річний фонд оплати праці сягає 261,45 мільйона гривень (дві третини з яких уже успішно освоєно). У середньому це становить близько 268 тисяч гривень на одну людину за неповний рік. При цьому 12 особливих працівників отримували понад 50 тисяч гривень щомісяця, а одному з чиновників нараховували понад 100 тисяч гривень на місяць (його прізвище мерія ретельно приховує від громадськості).
Сам міський голова Олександр Симчишин також не пасе задніх. За 2025 рік він задекларував майже 1,18 мільйона гривень зарплати (проти 906 тисяч роком раніше). На початку 2026-го мер вигідно продав свій старий автомобіль Nissan Qashqai колишньому працівнику комунального підприємства за 646 тисяч гривень і одразу ж вніс понад 770 тисяч гривень авансу за нову автівку.
Мільярдні підряди для «обраної п’ятірки»
Паралельно з жируванням чиновників, міські бюджети та тендери на благоустрій та будівництво надійно поділені між п’ятьма основними бізнес-групами, яким за час каденції чинного мера дісталося близько 958 мільйонів гривень:
«Будівельний Альянс Груп» (Іван Крутил) та «Буд-Контур» (Олександр Кривохижа): Абсолютний лідер із 53 договорів на 469 мільйонів гривень. Цікавий штрих до портрета: ще у 2020 році «Будівельний Альянс Груп» фіксувався на перерахуванні коштів політичній силі, тісно пов’язаній із міською владою.
«Ю АР ДІ» та «Дорожні машини»: Пов’язані з одіозним народним депутатом Сергієм Лабазюком (мінімум 80 договорів на 254 мільйони гривень). Сам Лабазюк зараз проходить у Вищому антикорупційному суді у гучній справі про спробу підкупу топчиновників за мільярдні контракти.
«Гранд Дорбуд» і «Арсен-Інвестбуд» (Грант Карапетян): Понад 50 договорів на 99 мільйонів гривень (із регулярними донатами на користь партії Симчишина). Раніше компанії вже світилися у кримінальних провадженнях через недостовірні дані в актах виконаних дорожніх робіт.
«Араме» (Гаяне і Норайр Месропяни): Понад 97 договорів на 75 мільйонів гривень.
«Будмаксплюс» (Лариса Григорян): Лише за вісім місяців 2026 року отримала 29 договорів на 61 мільйон гривень. Компанія має кримінальний шлейф: у травні 2026 року суд затвердив угоду про визнання винуватості особи, яка передала хабар співробітнику Держаудитслужби за приховування фінансових порушень під час перевірки дорожніх витрат в інтересах «Будмаксплюс».
У цьому ж політико-господарському котлі крутяться і представники самої влади. Наприклад, депутат провладної фракції Олег Яницкий (керівник ГО «Команда Симчишина») успішно виконував комерційні поставки для виконкому, а навколо міських комунальних підприємств періодично спалахують скандали через спроби рейдерських захоплень за участі «потрібних» людей із мерії.
Золоті вбиральні на десерт
На тлі мільярдних розпилів Хмельницький регулярно грімить скандалами через абсолютно абсурдні локальні витрати. Яскравим символом господарювання команди Симчишина стали «золоті» міські туалети: вбиральня у сквері Шевченка обійшлася міському бюджету в 2,59 мільйона гривень, а туалет на площі Соборній — у 950 тисяч гривень.
Але апетити не вщухають: після зриву чергових тендерів виконком уклав прямий договір на ремонт звичайного санузла в будівлі на вулиці Героїв Маріуполя ще на 292 тисячі гривень.
Хмельницький демонструє класичний макіавелівський портрет того, як локальна влада під прикриттям патріотичних гасел та паперових звітів забезпечує казкове життя чиновницькому апарату та безкарно викачує мільйони з кишень платників податків.
