Українська правоохоронна система вкотре демонструє класичний сценарій «успішного» переходу колишніх держслужбовців у тіньовий бізнес. Колишній слідчий із фінансових розслідувань Львівщини Василь Сандул та колишній оперативник митниці Євген Кулибаба опинилися в епіцентрі гучного скандалу. Їх підозрюють в організації масштабних схем із легалізації тіньових доходів, конвертації готівки та виведення капіталів за кордон. Після звільнення з фіскальних органів ці екснатовики збудували розгалужену мережу охоронних, юридичних та комерційних структур, а їхні родичі стали ключовими фігурантами афер із відчуженням комунального майна у Львові.
СИнхронний кар’єрний зліт та адвокатські мантії для прикриття
Історія Сандула та Кулибаби вражає своєю синхронністю. Їхні бізнес- та кар’єрні траєкторії розвивалися крок у крок:
У 2020 році обидва офіційно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці (ФОП).
Уже 11 лютого 2021 року вони одночасно отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (№21/2754 та №21/2744), вказавши абсолютно однакову адресу реєстрації у місті Мукачево.
Тим часом дружина Василя Сандула, Ольга, успішно робила кар’єру в судовій системі, працюючи помічницею судді Сихівського районного суду Львова.
У 2022 році партнери створили охоронну фірму (згодом перейменовану на «Легион Безопасности») зі статутним капіталом 3,56 млн грн, де отримали рівні частки по 50%. Компанія неодноразово змінювала назви та бенефіціарів, зупинившись зрештою у Києві. За цією ж київською адресою зареєстроване й Адвокатське об’єднання «СК Партнери», де Сандул і Кулибаба також володіють по 50%, а керівником виступає сам Василь Сандул. Через цю структуру вони контролюють частки в комерційних підприємствах, на кшталт ТД «Дика вишня».
Тіньовий імпорт, конвертація та митні схеми
Окрім охоронного та юридичного сектору, аналітики пов’язують колишніх фіскалів із мережею сумнівних компаній-прокладок, через які проходять сотні мільйонів гривень:
«Радугатойс» — імпортер із мінімальним реальним обсягом операцій на 800 млн грн, оформлений на 21-річного юнака, пов’язаного з десятками інших фірм.
«Триокомпани» — компанія з мінімальним капіталом та імпортом ще на 150 млн грн.
Примітно, що сайти обох фірм створювалися за типовими «схемними» лекалами: їхні вебсторінки були зареєстровані в один і той самий день — 22 жовтня 2025 року з різницею у хвилини, і не містять жодних реальних каталогів чи цін.
Окремо Василя Сандула неофіційно пов’язують із керівництвом митниці та схемами сірого імпорту автомобілів і товарів. У матеріалах слідства щодо фінансових махінацій фігурують кримінальні провадження з мільйонними арештами рахунків (зокрема щодо компаній «Аквапаст», «Трейдингхаус», «Сейлпром» та «Горипроф»), що вкотре підкреслює глибокий зв’язок колишніх силовиків із потоками контрабанди.
61 об’єкт нерухомості та комунальний дерибан у Львові
Проте наймасштабніші апетити ексфіскалів проявилися у сфері нерухомості. Мати колишнього податківця, Ірина Генрихівна Сандул, стала центральною фігурою в скандалах довкола відчуження комунальної власності Львова.
Ще у 2016 році вона увійшла до складу засновників скандальних компаній «Комина» та «Пекары», які роками фігурували в схемах переоформлення нежитлових приміщень за сумнівними розпорядженнями та за допомогою одіозних нотаріусів. Судові позови щодо повернення громаді незаконно відібраних квадратних метрів тривають і досі (зокрема на вулицях Володимира Великого та Панаса Мирного, де йдеться про масштабні об’єкти площею понад 3000 кв. м).
Загалом у власності матері колишнього слідчого виявився колосальний і шокуючий портфель нерухомості — 61 об’єкт, серед яких аж 18 квартир.
Ця історія є класичним зрізом української реальності, де зміна державних мундирів на адвокатські посвідчення дозволяє колишнім силовикам безперешкодно контролювати багатомільйонні тіньові потоки, виводити капіталки та розтягувати комунальне майно під пильним поглядом очікування правоохоронних органів.
