Шлях до суддівського крісла в серці столиці зазвичай вимагає бездоганної репутації, проте кар’єра судді Шевченківського районного суду міста Києва Наталії Аббасової привертає все більшу увагу громадськості та Вищої ради правосуддя (ВРП). Поєднання дисциплінарних стягнень за рекордні затримки судових рішень, процесуальних казусів із датами у вердиктах та дивних невідповідностей у майнових деклараціях створює портрет, який викликає безліч запитань до прозорості та дотримання законності.
1. Рекордні строки та «машина часу» в судових рішеннях
Професійна діяльність Наталії Аббасової у цивільній юрисдикції вже стала предметом офіційних санкцій з боку ВРП:
Догана за затримку: 16 вересня 2026 року Вища рада правосуддя притягла суддю до дисциплінарної відповідальності через грубе порушення строків виготовлення рішень. В одному з епізодів повний текст судового рішення у справі (яка стосувалася навіть визначення місця проживання дитини) з’явився в Єдиному державному реєстрі із затримкою на 951 календарний день (понад два з половиною роки!). У ще одній справі за участю ТОВ «Рент-Профіт Плюс» прострочення становило 311 днів.
Юридичний парадокс: У справі про визначення місця проживання дитини, датованій 22 січня 2024 року, суддя послалася на постанову Верховного Суду від 14 лютого 2024 року. Тобто в тексті документа було використано судову практику, яка з’явилася майже на місяць пізніше від дати ухвалення самого рішення.
Нове провадження: У жовтні 2026 року ВРП повідомила про відкриття ще одного дисциплінарного провадження стосовно Аббасової за скаргами Леоніда Беньковського.
2. Кар’єрний зліт: від помічниці до судді
Біографія Наталії Аббасової тісно пов’язана з судовою системою. У 2005 році вона закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
До 2017 року працювала помічником судді в Київському апеляційному господарському суді, а згодом — у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (до осені 2020 року).
У 2019 році взяла участь у конкурсі до Шевченківського райсуду Києва, де посіла передостаннє, сьоме місце серед восьми кандидатів. Попри це, Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала її, а у травні 2020 року ВРП внесла подання Президентові. 5 серпня Володимир Зеленський підписав указ про її призначення, а в грудні 2020 року вона склала присягу.
3. Майнові загадки: Tesla, зниклі гроші та «рухливі» дати в деклараціях
Фінансова та майнова звітності судді викликають чимало запитань у НАЗК та контролюючих органів:
Придбання Tesla: У липні 2025 року суддя придбала електромобіль Tesla Model Y 2021 року випуску за 702 113 гривень. Проте повідомлення про суттєві зміни майнового стану вона подала лише 31 березня 2026 року — із запізненням на 258 днів замість встановлених законом 10 днів.
Зниклі заощадження: Динаміка готівки в деклараціях судді виглядає дивно: у 2019 році вона декларувала 100 тис. грн, у 2020–2022 роках — по 200 тис., у 2023-му — 300 тис., а у 2024-му — вже 400 тисяч гривень. Водночас у декларації за 2025 рік розділ «Грошові активи» раптово виявився повністю порожнім.
Незрозумілі зміни дат нерухомості: У різних деклараціях для одних і тих самих об’єктів чомусь фігурують різні дати набуття права власності. Наприклад, на будинок у селі Требухів на Київщині вказано і 16 грудня 2014-го, і 5 травня 2015 року; для земельної ділянки — 2004 та 2006 роки; а для майна чоловіка на Черкащині — різні дати у 2012 році (при тому, що самі площі об’єктів залишалися незмінними).
Основним стабільним джерелом доходів родини залишається зарплата судді, яка за останні роки зросла до 1,1–1,2 млн грн на рік.
Офіційні запити та перевірки
До Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та Вищої ради правосуддя (ВРП) направлено офіційні запити щодо цієї ситуації. Передбачається ретельна перевірка обставин декларування майна, з’ясування причин розбіжностей у датах наявних об’єктів, зникнення готівки, а також надання повної інформації щодо підстав застосування догани та перебігу нових дисциплінарних проваджень. Довіра до судової гілки влади будується на прозорості самих суддів та дотриманні ними загальнообов’язкових правил.
