Українське суспільство продовжує нести колосальний тягар жорстокої війни, поки на верхівці державного апарату триває безсовісний розпил бюджетних ресурсів. У той час як пересічним громадянам заморожують соціальні виплати, а мільйони українських пенсіонерів змушені ледь зводити кінці з кінцями на мізерні гроші, правляча верхівка та парламентський корпус забезпечили собі небачені привілеї. Поки провідні спікери влади запевняють громадян, що «все йде виключно на фронт», а кожна копійка спрямовується на потреби Збройних Сил, система державної влади та силові структури демонструють фантастичне збагачення.
Подвійні стандарти влади: мільйони для себе і крихти для народу
Лідер громадського руху Микола Томенко жорстко розкритикував цинічну політику нинішнього керівництва країни, вказавши на прірву між реальним життям українців і статками чиновників. За його словами, класична формула теперішньої влади базується на маніпуляціях: людям постійно розповідають про брак коштів, зупинку економіки через російську агресію та неможливість підвистити соціальні стандарти.
Однак за красивими лозунгами ховається зовсім інша реальність.
«АЛЕ ВОНИ НЕ КАЖУТЬ ТІЛЬКИ ОДНОГО НЕВЕЛИЧКОГО МОМЕНТУ: ПРОТЯГОМ РОКІВ ВІЙНИ СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ПОЛІЦЕЙСЬКА МАШИНА ПОМІНЯЛА МАШИНИ, КВАРТИРИ, БУДИНКИ, ТОМУ ЩО ТІЛЬКИ ОФІЦІЙНІ ЗАРПЛАТИ В РАЗИ У НИХ ЗБІЛЬШИЛИСЯ», — НАГОЛОШУЄ ПОЛІТИК.
Цифри говорять самі за себе: поки 3,5–4 мільйони українських пенсіонерів отримують жалюгідні 2950 гривень із мізерними надбавками в межах 300 гривень, уряд і провладні депутати цинічно набивають власні кишені. На тлі того, що влада переконує суспільство у відсутності грошей навіть на базові виплати, народні обранці поточного скликання умудрилися втричі збільшити собі фінансування.
Схематоз у парламенті: скільки насправді кошτάє утримання одного депутата
Згідно з викривальними даними експертів, сьогодні загальні видатки на утримання одного народного депутата України сягають приголомшливих 450 000 гривень на місяць.
Хитрість влади полягає в тому, що офіційні оклади маскують додатковими виплатами. Якщо впродовж десятиліть незалежності закон чітко обмежував апетити парламентарів — один оклад за депутатську роботу та рівно сума однієї заробітної плати на покриття депутатських витрат, — то нинішнє скликання повністю переписало правила під себе. Окрім базових виплат, чиновники отримують ще кілька щедрих доплат, повністю відірвавшись від воєнних реалій країни.
Аналогічна тенденція спостерігається і в інших структурах: стрімко зростають апетити та зарплати у Генеральній прокуратурі, Національній поліції та суддівській системі. Простим людям тим часом заморожують будь-які індексації, що остаточно руйнує довіру до державних інституцій. Подібно до кризових періодів минулого, країна сьогодні нагатно потребує радикального обмеження виплат для всієї вертикалі виконавчої та законодавчої влади — від президента до керівників місцевого рівня, адже розкішне життя чиновників на тлі збіднілого народу є неприпустимим злочином.
