Український депутатський корпус продовжує дивувати масштабами прихованих багатств, які раптом спливають під час перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Національне агентство завершило перевірку декларації колишнього депутата Львівської районної ради, відомого підприємця та забудовника Олександра Марка, виявивши у його документах недостовірні відомості на астрономічну суму — понад 22,4 мільйона гривень.
Схоже, «скромні» заощадження львівського бізнесмена у вигляді мільйонів готівки, елітних авто та незадекларованих гектарів землі не витримали елементарної перевірки на прозорість.
25 мільйонів готівкою та «дірки» в офіційних доходах
Головним об’єктом уваги НАЗК стала готівка ексдепутата. У декларації за 2025 рік Олександр Марко вказав 25 мільйонів гривень готівкою, а також 348 тисяч доларів і 103 тисячі євро.
Проте проста арифметична перевірка фінансових реалій розбила ці цифри вщент. Офіційні доходи підприємця за рік від підприємницької діяльності та зарплати склали близько 4 мільйонів гривень (після сплати податків). Ці кошти ніяк не могли пояснити одночасне зростання готівкових заощаджень на 7 млн грн та масові витрати на понад 11 млн грн.
Серед значних витрат Марка — покупка новітнього електрокросовера Audi Q4 e-tron (2024 р.в.) приблизно за 1,26 млн грн, придбання машиномісць, а також надання мільйонної поворотної фінансової допомоги власним компаніям, таким як ТОВ «Сан Марко Сіті» та «Спортперсона-Плюс».
Сам ексдепутат намагався переконати перевіряльників, що гроші нібито накопичувалися з 2016 року, а також підкріплювалися дивідендами від венчурного фонду «Бізнес Сіті» на суму понад 21 мільйон гривень до оподаткування. Проте жодних належних документальних підтверджень походження цієї казкової готівки надати не зміг.
«Забуті» акції на 3 мільйони та приховані землі під готелем
Окрім готівки, НАЗК знайшло цілий букет інших порушень:
Цінні папери: Марко «забув» внести до розділу про цінні папери 3 000 акцій закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Бізнес Сіті» номінальною вартістю 3 мільйони гривень, якими володіє з 2022 року (при цьому фонд він згадав лише як бенефіціар у загальному розділі).
Земельні ділянки та нерухомість: виявлено незадекларовані ділянки комунальної власності вартість близько 773 тис. грн, які орендуються у Сокільницької сільської ради і на яких розташовані об’єкти ексдепутата (зокрема готель). Також «загубилася» земельна ділянка дружини площею понад 1300 кв. м вартістю майже 298 тис. грн, на покупку якої Марко давав офіційну згоду.
Інші розбіжності: невідповідності щодо дат набуття житлового будинку й готелів (на понад 1,07 млн грн), незадекларований кредит на 245 тис. грн, видатки та правочини на понад 700 тис. грн, а також помилки в ідентифікаційних даних родини.
Хто такий Олександр Марко та чим відомий бренд San Marco?
Олександр Марко — відомий львівський підприємець, що спеціалізується на готельному бізнесі та девелоперських проєктах під брендом San Marco в районі Сокільників та Львова. У минулому він був депутатом Сокільницької сільської ради, а до Львівської райради пройшов від партії ВО «Свобода», де очолював впливову комісію з питань агропромислового комплексу та земельних відносин (повноваження склав восени 2025 року).
У публічному просторі ім’я Марка неодноразово фігурувало у скандалах навколо будівель санаторно-курортного чи готельного призначення. Зокрема, громадськість та медіа звертали увагу на те, як заявлені під «готелі» проєкти раптом перетворювалися на багатоповерхові житлові будинки з квартирами на продаж, а будівництво велося неподалік чутливих чи археологічних об’єктів.
Кваліфікація НАЗК
Усі пояснення ексдепутата про «технічні помилки» та «неправильне розуміння правил декларування» антикорупційне відомство відхилило. За висновками НАЗК, у діях Олександра Марка вбачаються явні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації на суму понад 22 мільйони гривень).
Тепер остаточну правову оцінку махінаціям колишнього районного депутата мають надати правоохоронні органи та суд.
