Резонансне викриття під назвою «Податкова пристрасть до розкоші: куди веде російський слід родини Лесі Карнаух та турецькі мільйони її чоловіка?» викликало бурхливу реакцію в суспільстві та породило безліч запитань, хоча насправді воно базується на аналізі минулої діяльності теперішньої керівниці Державної податкової служби і не містить принципово нових сенсацій, зазначає аналітик Іван Спринський.
Тут варто зробити відверте зауваження, про яке автори розслідування чомусь промовчали. Громадський активіст прискіпливо рахує кожен клаптик землі, гектари та готівкові збереження чиновниці, проте свідомо ігнорує реальні проблеми, з якими Леся Аркадіївна стикається щодня: системні труднощі підлеглого їй колективу, низький рівень оплати праці пересічних податківців та незадовільні умови на робочих місцях. Ця тема залишається поза увагою ЗМІ, адже порушувати її в інформаційному просторі просто не прийнято.
Стрімке кар’єрне зростання за дивних обставин
Поява Лесі Карнаух на чолі Державної податкової служби України у червні 2025 року підозрілим чином збіглася в часі з переходом її колишнього шефа по Київській ОДА Руслана Кравченка до Генеральної прокуратури. Чи є це випадковістю — питання відкрите. Проте таке миттєве підвищення одразу прикувало увагу медійників, адже за декларативними обіцянками очистити фіскальне відомство проглядається класична родинна модель легалізації статків із глибоким корупційним підґрунтям. Замість впровадження системних змін, вивчення майнових звітів посадовиці демонструє роботу масштабного приватного бізнесу, що живиться іноземним капіталом, оформлюється на родичів та, ймовірно, користується заступництвом впливової рідні у судовій і правоохоронній гілках влади.
Офіційні доходи головної податківиці країни вимірюються мільйонами. За минулий звітний період її оклад у ДПС перевищив 1,55 мільйона гривень, а додаткові 152 тисячі гривень надійшли як виплати за попереднім місцем роботи в КОРДА. Водночас головним фінансовим донором родини виступає її чоловік Дмитро Сосула. Примудряючись суміщати керівництво відділом матеріально-технічного забезпечення в структурі Мінагрополітики з комерційною діяльністю, він накопичив солідний капітал. Зокрема, у вигляді заробітної плати від фірм ТОВ «Сучасний простір» та ТОВ «Сучасний простір 2» Сосула отримав сумарно понад 360 тисяч гривень, а також 176 тисяч гривень від здачі майна в оренду. Додатково подружжя зберігає солідні суми готівкою: 22 тисячі доларів США (з них 12 тисяч належать особисто Карнаух, а 10 тисяч — її чоловіку) та 55 тисяч гривень, і це без урахування коштів на банківських рахунках.
Автопарк на родичах та прихована київська нерухомість
Попри значні легальні заробітки, керівниця ДПС та її чоловік уникають реєстрації транспортних засобів на своє ім’я, вдаючись до поширеного серед українського чиновництва інструменту «безкоштовного права користування». Леся Карнаух їздить на автомобілі JEEP COMPASS, який юридично зареєстрований на її матір Людмилу Карнаух. Дмитро Сосула використовує мінівен CHRYSLER PACIFICA, що належить його тестю Аркадію Карнауху, уродженцю російського міста Омськ. Таким чином, гучний «російський слід», винесений журналістами в заголовки, насправді виявляється лише місцем народження родича в документах на машину.
Не менш заплутаною є ситуація з житловим фондом. Крім квартири площею 115,7 кв. м у Святопетрівському, де сім’я реально проживає, столичної нерухомості Сосули площею 30,9 кв. м, трьох земельних наділів із будинком у селі Нігин Хмельницької області та двох ділянок у Музичах під Києвом, родина володіє дорогою землею у самому центрі столиці. Йдеться про ділянку площею 909 кв. м, на якій Карнаух ще з 2010 року зводить елітний приватний будинок, володіючи чвертю (25%) об’єкта спільно з Тетяною Аверковою та Юлією Дідик.
Зв’язки з «екологічним» кланом та турецький вектор бізнесу
Саме спільне будівництво в Києві вказує на давні контакти теперішньої очільниці ДПС із представниками так званої «екологічної мафії» часів президентства Януковича. Професійний шлях Лесі Карнаух тривалий час перетинався з діяльністю Віктора Канцурака, колишнього заступника міністра екології та соратника втікача Миколи Злочевського. Карнаух працювала під керівництвом Канцурака в МНС, Державній службі заповідної справи та в Апараті Уряду, через що природоохоронні спільноти свого часу відкрито закидали їй участь у фінансових зловживаннях у заповідному секторі.
Згодом ці зв’язки трансформувалися у спільний бізнес: до 2016 року Карнаух мала частку у ТОВ «Поліграфічний комбінат «Онікс-Print» спільно з братом Канцурака, Олександром. Згодом цю комерційну естафету перехопив її чоловік Дмитро Сосула, який заснував разом із Віктором Канцураком громадську організацію «Екохвиля». Наразі Сосула керує компаніями «Сучасний простір» та «Сучасний простір 2», засновники яких зареєстровані у Стамбулі, а кінцевим бенефіціарним власником є іноземний громадянин В’ячеслав Дінков. Стамбульська прописка цього бізнесу, безумовно, викликає чимало запитань.
Суддівський імунітет всередині родини
Безпеку та правовий захист цієї сімейної бізнес-моделі, окрім контактів в Офісі Генпрокурора, судячи з усього, гарантує судове лобі. Рідний дядько чиновниці, Назар Карнаух, який раніше працював прокурором в Офісі Генерального прокурора, у травні 2024 року президентським указом був призначений на посаду судді Калинівського районного суду Вінницької області. Родинний зв’язок із ним Карнаух відкрито зазначала у власних деклараціях, тому цей факт не є таємницею, а виступає важливою деталлю загальної конструкції.
Присутність близького родича в суддівській мантії, закордонні активи чоловіка в Туреччині, давня співпраця з одіозними топпосадовцями часів Януковича та майно, переписане на літніх батьків, повністю нівелюють будь-які публічні обіцянки Лесі Карнаух щодо реформування податкової системи. Державна служба для цієї родини, схоже, перетворилася на зручний механізм захисту власних бізнес-інтересів та накопичення багатства під прикриттям високих владних кабінетів.
І поки суспільство рахує житлову площу у Святопетрівському та мінівени, оформлені на тестя з Омська, звичайні інспектори ДПС щодня виходять на роботу за мінімальну зарплату, про яку в цій історії ніхто так і не згадав. Кому насправді вигідна така ситуація?
