Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) завершило кількарічну епопею з передачею під управління заарештованих активів російського олігарха Михайла Фрідмана — всеукраїнських брендів мінеральних вод «Моршинська» та «Миргородська» (IDS Ukraine). Як повідомляють «Карты, деньги, офшора», переможцем трираундового аукціону на Prozorro стала компанія КУА «Укркапітал», пов’язана з одіозним політиком і бізнесменом Сергієм Бєлашовим. Умови угоди виглядають більш ніж підозріло: при загальній річній виручці активу в 7,4 млрд грн переможець погодився керувати ним за мінімальну ставку в 0,01%, тоді як за офіційними фінансовими звітами річний дохід самої компанії-управителя ледь сягає 689 тисяч гривень.
Мільярдний актив під санкціями та сумнівний тендер
Корпоративні права IDS Ukraine були заарештовані ще наприкінці 2022 — на початку 2023 року за матеріалами БЕБ та рішеннями Шевченківського райсуду Києва. Слідство встановило, що підсанкційні російські власники намагалися через фіктивні угоди вивести українські активи з-під ударів санкцій.
Масштаби вражають: номінальна вартість пакета на конкурсі становила 53,45 млн грн, проте ринкова оцінка корпоративних прав станом на 2026 рік сягає близько 5,055 млрд грн, а вартість лише самого бренду у мирний час експерти оцінювали понад у 10 млрд грн.
Структура власності концерну наповнена скандальними іменами:
-
Близько 18,23% належить особисто Михайлу Фрідману (російський контур загалом оцінюють у 49%).
-
34,83% контролює сім’я британських громадян Патаркацишвілі (які вже готують міжнародні позови).
-
7,73% володіє уряд Грузії.
Після зриву першого конкурсу навесні АРМА довела до кінця осінній аукціон. У фіналі за право управління боролися відомі гравці (зокрема структури власників мереж Eva та Varus Руслана Шостака і Валерія Кіптика), проте перемогу віддали компанії, яка запропонувала фактично нульову комісію. Для ринку це виглядає не як державна економія, а як класичний рейдерський «вхід» на багатомільярдне підприємство за ціною формальної паперової комісії.
Хто «сів на кран»: кредит недовіри до Сергія Бєлашова
Переможець аукціону — КУА «Укркапітал» — тісно пов’язана із Сергієм Бєлашовим, депутатом Полтавської облради від «Батьківщини», колишнім податківцем, газотрейдером і власником банку «Український капітал». На конкурсі представники компанії намагалися дистанціюватися від банківських структур і скандалів, проте шлейф кримінальних проваджень тягнеться за бенефіціаром надто гучний.
НАБУ та САП розслідують масштабну справу (№52020000000000138) щодо розкрадання державних коштів. За даними слідства, у період з грудня 2016 по лютий 2020 року філія «Центр забезпечення виробництва» «Укрзалізниці» купувала природний газ у приватних компаній ТОВ «Юг-Газ» та ТОВ «Скела Терціум» за штучно завищеними цінами. Збитки державі оцінюються у понад 204–206 млн грн.
Окрім Бєлашова, у цій же справі проходять ексначальник філії Віталій Цвігун та заочно арештований Євген Нікітін. Дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна в особливо великих розмірах). У червні 2023 року Вищий антикорупційний суд призначив Бєлашову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн. Суму було сплачено, після чого фігурант вийшов на волю, і нині його справу розглядає ВАКС. В окремих епізодах розслідувань також спливали згадки про закупівлі палива через ту ж «Скелу Терціум» (де співвласницею є родичка депутата) та елітну нерухомість за кордоном.
Нові господарі старої води
Формальними критеріями АРМА є «бездоганна ділова репутація» та доведений досвід управління складними активами. На практиці ж державний орган передає стратегічне підприємство з мільярдними обоورтами людині, яка сама перебуває під судом за підозрою у розкраданні двохсот мільйонів бюджетних гривень і вийшла з СІЗО під заставу.
Фрідмана та російських бенефіціарів дійсно намагаються відсторонити від українських надр, проте постає закономірне питання: чим заміна олігарха на фігуранта антикорупційних розслідувань із мінімальною ставкою на аукціоні вигідна воюючій державі? Кран з мільйонними прибутками просто змінив власника, залишивши відкритими ризики для державного бюджету.
