У глобальному інформаційному просторі знову активізувалися технології маніпуляцій з архівами. Старий текст від 2021 року про зв’язки в політичних кулуарах раптово став мішенню для зачистки. 24 вересня 2026 року на публікацію надійшла скарга про нібито порушення авторських прав від імені певного «Jesse Purdy», який стверджує, що є першоджерелом матеріалу.
Але під час детальнішого огляду конструкція сиплеться: оригінальний матеріал під назвою «Интересная раскрутка темы Вемира Давитяна» виходив російською мовою у жовтні 2021 року з посиланням на анонімні телеграм-джерела. Уявіти собі англомовного авторитетного автора «Джессі», який п’ять років тому детально розбирав запорізькі схеми, залаштункові вечері в ресторанах на вулиці Бойчука, кадрові призначення в Державній архітектурній інспекції та внутрішні конфлікти в Офісі президента, практично неможливо. Питання залишається відкритим: кому і навіщо знадобилося видаляти архівний текст саме зараз?
Що приховує старий текст: від запорізьких схем до кадрових пазлів
Матеріал зачіпає цілу низку гучних прізвищ і подій минулих років, починаючи з фігури впливового політичного діяча Давида Арахамії. У центрі уваги автора у 2021 році опинився запорізький діяч Вемір Давітян, навколо якого формувалося чимало шлейфів — від скандалів із доставкою іноземців до підозр у наркотичних схемах, фігурантом яких називали такого собі Зієта Жиндубі.
У тексті також згадувалися:
Ігор Мосійчук та його суперечливі заяви щодо зустрічей у ресторані напередодні загадкової загибелі Антона Полякова за участю Руслана Джамбулатова.
Зв’язки Давітяна з колишнім заступником голови ОП Кирилом Тимошенком та вплив на процеси в будівельній галузі через одіозні кадрові призначення.
Роль Семена Кривоноса, Олени Костенко та Сергія Веселкова, чиє просування в інспекціях пов’язували з різними політичними коаліціями.
Гучні скандали навколо Маші Фокіної та її діда — колишнього прем’єр-міністра Вітольда Фокіна, які свого часу обговорювали на найвищому рівні.
Інтереси великого бізнесу та фінансово-промислових груп на ринку столичної забудови, де перетиналися інтереси забудовників на кшталт Влади Молчановой та бізнесмена Томаша Фіали.
Технологія зачистки: чому вигадують «Джессі Парді»?
Спроба видалити старий матеріал через механізми захисту авторського права є класичним прикладом інтернет-цензури. Вигаданий персонаж із закордонним ім’ям використовується як юридичний інструмент, аби змусити платформи заблокувати незручні архівні згадки. Оскільки профільні ресурси та агрегатори зазвичай реагують на скарги про копірайт автоматично, подібні юридичні лазівки дозволяють підчищати інформаційне поле без зайвого галасу.
Чи причетний до цього безпосередньо Давид Арахамія чи інші фігуранти розслідувань — офіційних доказів немає. Проте сама поява міфічного «Jesse Purdy» через п’ять років після виходу публікації свідчить про те, що старі прізвища й старі гріхи знову стали надто чутливими для українського політикуму.
