22,8 мільярда на вихід: як через австрійські банки, офшори та криптовалюту виводили активи «Дельта Банку» і чому Лагун досі ховається за кордоном

Крах банківської системи України залишив по собі чимало шрамів, але історія падіння АТ «Дельта Банк» стоїть особняком через свої масштаби, цинізм схем та колосальні збитки для держави. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) намагається стягнути з колишнього власника банку Миколи Лагуна та його ексменеджменту фантастичну суму — 22,86 мільярда гривень. Тим часом правоохоронці розплутують клубок міжнародних махінацій, які охоплюють європейські фінустанови на кшталт Meinl Bank і Bank Winter, сотні підставних компаній, приховані земельні масиви та сучасні канали відмивання грошей через криптовалюту.

Крах гіганта: від розквіту до мільярдних дір

ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) було створене у лютому 2006 року. Його ключовими акціонерами виступали одіозний Микола Лагун (70,6%) та американська фінансова корпорація Cargill (29,4%). Банк стрімко нарощував активи, проте вже 2 березня 2015 року Національний банк визнав його неплатоспроможним.

На момент введення тимчасової адміністрації масштаби трагедії вражали:

Вклади фізичних осіб становили 31,5 млрд грн (з них держава через ФГВФО виплатила майже 15,9 млрд грн);

Кошти юридичних осіб досягли 12,5 млрд грн;

Кредитний портфель оцінювався у 45 млрд грн;

Борги перед НБУ за рефінансуванням склали 9,3 млрд грн, а перед державними структурами — 8,4 млрд грн.

Механіка back-to-back: як виводили сотні мільйонів доларів через Європу

Головним інструментом пограбування банку стала класична схема back-to-back. Ще у 2014 році «Дельта Банк» придбав на валютному ринку за 4,1 млрд грн близько $535 млн на користь 12 пов’язаних компаній-нерезидентів.

Використовуючи кореспондентські рахунки в європейських банках (зокрема через Baltic International Bank), банк розміщував ці кошти як заставу під кредити іноземних офшорів. Коли позики навмисно не поверталися, закордонні банки просто списували ці кошти. Масштаби вражають:

Через Meinl Bank виведено $87,3 млн;

Через Bank Winter — $50 млн;

Загальний обсяг зафіксованих операцій через Meinl Bank, Bank Frick, East-West United Bank та Bank Winter сягнув небачених $437,2 млн.

Судові баталії ФГВФО та міжнародний розшук Лагуна

Фонд гарантування вкладів намагається повернути кошти у межах масштабної судової справи №910/21280/21, де співвідповідачами разом із Миколою Лагуном виступають Антоніна Лагун, Олена Попова, Віталій Масюра, Денис Тарасюк, Марцин Фіглюс, Валентин Засуха та Ярослав Порохняк. Попри те, що у липні 2024 року перша інстанція відмовила у позові, боротьба триває в апеляції. Окремо ФГВФО вимагає ще 791,2 млн грн у справі №910/7338/19.

Сам Микола Лагун переховується за кордоном. 22 жовтня 2024 року у межах провадження №372/1505/23 його офіційно оголошено у міжнародний розшук за підозрою у махінаціях із цінними паперами та податкових злочинах (раніше банкір навіть намагався через фіктивне банкрутство списати мільярдні борги перед державними Ощадбанком та Укрексімбанком).

Тіньова імперія номіналів: земля, крипта та сотні печаток

Новий виток розслідування (провадження №42026000000000563, відкрите 4 травня 2026 року) розкриває механізми легалізації награбованого. За даними слідства, активи банку через підставних осіб та колишніх топменеджерів (Максима Чернова, Дениса Тарасюка, Ганну Гуцалюк) переписувалися на номіналів.

Під час обшуків силовики вилучили документацію понад 200 іноземних компаній та сотні печаток. Слідство задокументувало спроби приховати:

Понад 300 гектарів землі у Київській, Чернігівській та Івано-Франківській областях;

Елітні об’єкти нерухомості, автотранспорт та корпоративні права в Україні, Польщі та на Кіпрі.

Прибутки від оренди прихованої майнової масиви регулярно конвертувалися у криптовалюту та виводилися через біржі (зокрема Binance та пов’язані структури Nest Exchange) для реінвестування в девелопмент за кордоном. Паралельно використовувалися цифрові акаунти у платіжних системах Revolut, Wise, Monese, а також рахунки в європейських банках.

Арешти корпоративних прав

У серпні 2026 року суди наклали арешт на низку вагомих активів, зокрема на частки у статутних капіталах компаній (номінальна вартість яких обчислюється сотнями мільйонів гривень):

ТОВ «Концепт Холдинг» — 235,69 млн грн;

ТОВ «Крем-1» — 169,51 млн грн;

ТОВ «Агалем» — 142,99 млн грн;

ТОВ «ТМ Холдинг» — 74,15 млн грн;

АТ «ЗНВКІФ «Арис» — 51,8 млн грн.

Масштабна схематика виведення активів «Дельта Банку» є класичним прикладом того, як системна безкарність минулих років дозволяла роками вимивати ресурси української економіки. Правоохоронні органи та ФГВФО продовжують арештовувати залишки тіньової імперії Лагуна, проте головним питанням залишається реальне повернення мільярдних збитків до державного бюджету.