Колишньому начальнику управління реадмісії Державної міграційної служби в Одеській області Андрію Морару повідомлено про підозру в недостовірному декларуванні на суму понад 83 млн грн. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР).
Деталі справи
Маючи зарплату 28 тис. грн на місяць, посадовець «нажив» майна на майже 100 млн грн. За матеріалами НАЗК, за сприяння СБУ та Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції, встановлено, що Морару вніс до декларації недостовірні відомості на суму 83 млн грн. Йдеться про незадекларовану нерухомість, елітний автомобіль і активи, оформлені на близьких осіб, але фактично контрольовані ним.
Нерухомість і транспорт
Морару не задекларував:
- Житловий будинок у центрі Одеси (200,5 кв.м) із земельною ділянкою, вартістю понад 7 млн грн, зареєстрований на матір його неповнолітніх дітей.
- Автомобіль Mercedes-Benz G 400 D (2023), вартістю 5,6 млн грн, оформлений на його матір.
- Інші активи, зареєстровані на матір, але контрольовані Морару:
- Офісна будівля (195,8 кв.м).
- База відпочинку (апартаменти 94,9 кв.м).
- Приміщення магазинів і земельні ділянки в Білгород-Дністровському та смт Затока.
Криптовалюта та готівка
Слідство перевіряє законність декларування:
- 37 одиниць криптовалюти Bitcoin (понад 57,7 млн грн), які нібито належать дружині посадовця.
- Готівки: 100 тис. євро та 200 тис. доларів.
Загальна сума недостовірних відомостей перевищує 83 млн грн, що більш ніж у 500 разів перевищує поріг кримінальної відповідальності.
Кваліфікація та наслідки
Дії Морару кваліфіковано за ч. 1 ст. 366-2 КК (декларування недостовірної інформації). Слідство триває, щоб встановити походження активів і причетність інших осіб.
Висновки
Недекларування майна на 83 млн грн Андрієм Морару, зокрема елітної нерухомості, автомобіля та криптовалюти, вказує на можливе приховування незаконних доходів. Оформлення активів на родичів може бути спробою уникнути відповідальності. Справа потребує ретельного розслідування ДБР і НАЗК, щоб з’ясувати джерела фінансування та забезпечити притягнення винних до відповідальності. Це черговий приклад необхідності посилення контролю за деклараціями держслужбовців.
