Ті, хто уважно стежить за скандалами навколо банку «Альянс», помітили чітку тенденцію: розпочалася системна кампанія з видалення негативних матеріалів про банк та його фактичного власника Павла Щербаня.
Про це повідомляє АНТИКОР.
Чистити є що. В інтернеті зберігається величезний масив публікацій, у яких банк і його менеджмент фігурують у гучних кримінальних справах і журналістських розслідуваннях — від історії з мільярдними боргами перед державою до підозр у фінансових схемах і виведенні коштів.
Кампанія ведеться за всіма правилами інформаційної війни: судові позови, погрози редакціям і масові скарги на нібито порушення авторських прав. Останній метод — один із найефективніших і найшвидших, оскільки дозволяє оперативно прибрати небажаний контент із пошукової видачі.
Як працює схема «зачистки»
Механізм простий: створюється фейкове «першоджерело», на яке копіюється небажаний матеріал. Це «першоджерело» датують більш ранньою датою, ніж оригінальна публікація. Потім через систему Lumen Database надсилається скарга на «порушення авторських прав», яка підтверджується посиланням на фейковий матеріал.
Особливо цинічним виглядає те, що Павло Щербань подає такі скарги від імені порноресурсу. Це було б комічно, якби не приносило результату: «незаконно скопійовані» матеріали видаляються, після чого зникає і «оригінал». Знайти публікацію після такої зачистки можливо, але це вимагає значних зусиль. Головна мета досягнута — негатив зникає з топу пошуковиків.
Тиск на редакції
Паралельно низка українських ЗМІ повідомляла про тиск на редакції. Хоча прямих підтверджень немає, з деяких сайтів уже зникли викривальні матеріали про Павла Щербаня та банк «Альянс».
Загалом спостерігається цілеспрямована кампанія, яка включає всі класичні елементи інформаційної війни: оскарження публікацій, юридичні претензії до ЗМІ, масові скарги на контент і спроби «переформатувати» пошукову видачу. Мета очевидна — очистити інтернет від матеріалів про корупційні скандали навколо банку.
Що саме намагається приховати Павло Щербань
Головні причини такої активності — серія гучних історій, у яких фігурують банк «Альянс», його бенефіціари та менеджмент, зокрема сам Павло Щербань.
Скандал з «Укренерго» і боргом понад мільярд
Найвідоміша справа стосується постачань електроенергії компанією United Energy, пов’язаною з Ігорем Коломойським. На початку повномасштабного вторгнення United Energy придбала електроенергію у державного оператора «Укренерго», але так і не розрахувалася. Оплата мала бути забезпечена банківською гарантією «Альянсу». Після неоплати держкомпанія вимагала погашення боргу від банку-гаранта.
«Альянс» відмовився виконувати зобов’язання, що призвело до багаторічних судових спорів. Борг у 1,2 млрд гривень досі залишається непогашеним.
Спроба підкупу детективів НАБУ
Паралельно НАБУ розслідує кримінальну справу про розкрадання коштів, фігуранткою якої стала колишня голова правління банку Юлія Фролова, оголошена в міжнародний розшук. Резонанс справі додала спроба адвоката Олексія Носова дати хабар у розмірі 200 тисяч доларів детективам НАБУ та прокурорам САП, щоб змінити підсудність справи.
Сума вимог «Укренерго» в цивільному процесі становить близько 1,2 млрд гривень — це значна частина капіталу банку. У разі програшу це може серйозно вдарити по фінансовій стійкості «Альянсу» і спровокувати нові вимоги кредиторів.
«Міндічгейт» і можливий вивід коштів
Банк «Альянс» також розглядається як один із можливих каналів, через який проходили кошти, виділені західними партнерами на відновлення української енергетики. За даними розслідувань, саме через «Альянс» могли проводитися операції з перетворення цих коштів на готівку та їх подальший розподіл.
У публікаціях зазначається, що фактичний контроль над банком належить голові наглядової ради Павлу Щербаню, тоді як формальний власник Олександр Сосіс часто називається номінальною фігурою. Щербаня пов’язують із колишнім заступником глави Офісу президента Ростиславом Шурмою, якого в низці матеріалів називають політичним покровителем банку.
Завдяки цьому впливу «Альянс», на відміну від інших банків, уникав жорстких санкцій НБУ, попри виявлені порушення.
Схеми виводу грошей у РФ
Після серії скандалів Павло Щербань почав поступово перенаправляти капітал з банку «Альянс» у нові структури, формально не пов’язані з банківським сектором. Кошти виводилися з проблемного банку та інвестувалися в нові компанії та фонди, щоб знизити особисті ризики.
Наприкінці 2023 року були створені компанії «Навиум Нафта» та «Табакос трейд» зі статутним капіталом по мільярду гривень кожна. Вони займаються паливною логістикою, торгівлею та транспортними операціями. Також був створений закритий інвестиційний фонд «АЛБ» з капіталом близько 700 млн гривень, через який кошти спрямовувалися в IT-компанії та платіжні сервіси.
Висновок: зачистка не замінить відповідальність
Павло Щербань увімкнув «турборежим» у спробах очистити свою репутацію та репутацію банку «Альянс» від негативу. Масова зачистка інтернету, судові позови та тиск на ЗМІ свідчать про те, що банкір намагається приховати низку гучних скандалів: борг перед «Укренерго», підозри в розкраданні, можливий вивід коштів у РФ та зв’язки з одіозними фігурами.
Поки що важко сказати, чим закінчиться ця кампанія. Але сам факт такої активної «цифрової гігієни» лише підкреслює масштаб проблем, які намагаються приховати.
