Навколо державного «Сенс Банку» розгорівся скандал через непрозорі виплати Василю Веселому, якого пов’язують із оточенням Андрія Єрмака. Як з’ясувалося, Веселий консультував Наглядову раду банку щодо «ухвалення різних рішень із різних питань», проте зміст цих консультацій залишається загадкою навіть для вищого керівництва фінустанови. Голова правління «Сенс Банку» Олексій Ступак офіційно підтвердив, що рішення про призначення Веселого радником було одноосібною ініціативою голови Наглядової ради Шевкі Аджунера.
Олексій Ступак наголосив на тому, що Веселий підпорядковувався виключно Наглядовій раді, а характер його діяльності був настільки специфічним, що голова правління банку, за його ж словами, «можливо, і не повинен був про це знати». Така закритість процесів у державному банку викликає серйозні запитання щодо прозорості корпоративного управління.
Фінансова сторона цієї співпраці виявилася досить солідною: за свої послуги протягом 2024 року Василь Веселий отримав майже 2 мільйони гривень. Ці виплати прямо суперечать його попереднім публічним заявам про те, що він працює виключно на громадських засадах і не виконує роль «смотрящого» за банком.
Ситуація загострюється на фоні оприлюднених аудіозаписів («нових плівок»), де люди з голосами, схожими на Веселого та Цукермана, обговорюють склад Наглядової ради «Сенс Банку». У розмові йдеться про те, що шестеро членів ради «мають бути підконтрольними» саме їм. Окрім цього, під час засідань Тимчасової слідчої комісії (ТСК) неодноразово лунали тези про те, що формування ключових органів управління банком насправді вирішується на рівні Офісу президента.
Таким чином, історія з «безкоштовними» порадами Василя Веселого перетворилася на чергове свідчення існування тіньових центрів впливу в державному банківському секторі, де мільйонні гонорари виплачуються за лояльність та «правильні» кадрові рішення під прикриттям офіційного статусу радника.
