Державна податкова служба України зафіксувала ознаки функціонування грандіозної фінансової схеми, спрямованої на виведення грошових коштів за межі країни за допомогою мережі ризикових підприємств. Дані, які оприлюднила очільниця відомства Леся Карнаух, більше нагадують звіт про масштабну тіньову спецоперацію, ніж стандартну фіскальну статистику: у матеріалах фігурують понад 2,3 тисячі юридичних осіб та майже 200 мільярдів гривень.
Згідно з висновками аналітиків, понад 2300 комерційних структур, які провели зовнішньоекономічні трансакції на загальну суму близько 198 мільярдів гривень, одразу після реалізації операцій фактично припинили своє існування. Виконавши покладені на них завдання з проведення контрактів, ці фірми просто розчинилися в інформаційних реєстрах. Характер дій чітко вказує на роботу скоординованої мережі суб’єктів господарювання, а не на ланцюжок випадкових чи незалежних банкрутств.
Ці висновки податківці сформували за результатами ретельного опрацювання інформації від Національного банку України за період з 2024 року по перший квартал 2026 року щодо систематичного недотримання бізнесом встановлених законом граничних строків розрахунків. Мова йде не про оперативні припущення, а про зафіксовану банківську статистику, об’єднану в єдину аналітичну систему.
Як уточнили в ДПС, левова частка підозрілих операцій припадає на вивезення матеріальних цінностей з країни. Зокрема, 1243 компанії здійснили експортні поставки на суму понад 176 мільярдів гривень, тоді як 555 підприємств провели імпортні контракти на суму більше ніж 18 мільярдів. Домінування експортного напрямку виглядає цілком закономірним: вітчизняна продукція була відвантажена за кордон, проте належна валютна виручка в Україну так і не повернулася.
Основна маса підприємств-порушників локалізована в семи ключових регіонах держави: у Києві, а також Одеській, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Київській та Запорізькій областях. Сумарно на ці території припадає 73 відсотки від загальної кількості компаній-фігурантів та 78 відсотків від усього обсягу зафіксованих фінансових операцій. Ця географія чітко збігається з картою головних транспортно-логістичних та індустріальних центрів України.
Леся Карнаух також звернула увагу на ще один аномальний факт: сотні згаданих компаній згодом переоформлювалися на одних і тих самих фізичних осіб. Зокрема, 1643 людини, які мають пряме відношення до фірм-порушників, одночасно числяться серед власників або керівників понад 42 тисяч інших підприємств, що абсолютно неможливо для реального сектору економіки. Фахівці виявили сімох громадян, кожен з яких формально очолює або заснував понад 500 компаній. Загалом під їхнім документальним контролем перебуває понад 7000 суб’єктів господарювання, що свідчить про використання масштабної бази підставних осіб для реєстраційних дій.
Серед менеджерів компаній, які наразі перебувають у розшуку, десятки людей керують одразу кількома подібними структурами. Наприклад, 13 осіб очолюють від десяти і більше таких юридичних осіб, а 245 громадян записані керівниками двох і більше фірм-порушників. Весь масив даних демонструє використання єдиного організаційного шаблону.
У Податковій службі наголосили, що подібна концентрація керівних посад є нетиповою для прозорого підприємництва і свідчить про системне залучення номінальних директорів. Це класичний інструмент реєстрації бізнесу на чужі паспорти, який тепер адаптували під сучасні цифрові реалії.
Окрім цього, значна частина компаній-порушників використовувала ідентичні IP-адреси, надсилала податкову звітність через одні й ті самі комп’ютерні мережі та реєструвалася за масовими адресами. Так, за однією з юридичних адрес у Києві прописано 20 таких фірм, а у Львові на окремих адресах знаходяться по 10 та 13 компаній, причому більшість із них оперували мільярдними бюджетами за повної відсутності реальної інфраструктури.
За фактом виявлених порушень валютного законодавства держава вже нарахувала фігурантам понад 70 мільярдів гривень пені. Ця сума могла б стати суттєвим джерелом наповнення бюджету, якби ці кошти реально було з кого стягнути.
Подальша юридична кваліфікація дій учасників схеми, встановлення повного кола причетних та притягнення їх до відповідальності є завданням правоохоронної системи. Державна податкова служба вже передала всі зібрані аналітичні матеріали до Офісу Генерального прокурора для відповідного реагування та ухвалення процесуальних рішень. Наразі головне питання полягає в тому, чи трансформується ця детальна аналітика у реальні вироки суду, чи залишиться лише гучною статистикою.
Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС уже сформувала фінальні аналітичні висновки, які прямо вказують на грубе порушення податкових норм та містять ознаки легалізації фінансових ресурсів, здобутих злочинним шляхом.
