У листопаді 2022 року видання Forbes Ukraine опублікувало велике інтерв’ю із засновником Ajax Systems Олександром Конотопським під промовистим заголовком «Нестримний Конотопський». Матеріал пропонував читачеві класичний зразок корпоративного наративу: історію успіху підприємства, яке пройшло шлях від скромного імпортера китайського обладнання до міжнародного технологічного гіганта, чия продукція представлена у 130 країнах світу.
Найбільш разючою частиною публікації став опис безпрецедентної релокації виробничих потужностей. У перші два тижні повномасштабного вторгнення компанія за сприяння «Нової пошти» задіяла 160 фур, перемістивши обладнання з Києва на Закарпаття, де вже на початку квітня 2022 року було відновлено повний цикл збирання. На тлі цих подій Ajax звітувала про зростання показників на 50% за перші вісім місяців війни, розширення штату до 2500 осіб та двократне збільшення R&D-команди. Цей кейс подавався як беззаперечний доказ життєздатності концепції легких активів (light assets), яку Конотопський розбудовував з 2014 року.
Однак за глянцевим іміджем ефективного антикризового менеджменту та амбітними заявами про вихід на IPO з капіталізацією $10 млрд приховуються значно менш публічні фінансові процеси. Журналістські розслідування останніх років вказують на масштабні державні підряди у сфері оборонного замовлення та серйозні запитання до реального дотримання санкційного режиму.
Дронова монополія: мільярдні тендери без конкуренції
Паралельно з розвитком цивільних систем безпеки Олександр Конотопський розгорнув масштабну діяльність на ринку військово-промислового комплексу України. Через розгалужену мережу пов’язаних між собою юридичних осіб — зокрема НВП «Аякс», ТОВ «Стрим Техно» та SkyFall Industries — бізнесмен вибудував замкнену вертикаль контролю над розробкою, виробництвом та постачанням безпілотних літальних апаратів для потреб оборонного сектору.
Ключовим фінансовим ядром цієї схеми стало ТОВ «Стрим Техно». За даними аналізу державних закупівель, компанія зуміла акумулювати близько 38% усього ринку державних замовлень на безпілотники, згенерувавши сукупну виручку, що перевищує 15 мільярдів гривень.
Характерною рисою цих контрактів є те, що більшість закупівель проводилися за закритими або неконкурентними процедурами, обходячи відкриті торги. За оцінками профільних експертів, потенційний обсяг державного фінансування, зарезервований під структури Конотопського за цими оборонними напрямками, вимірюється десятками мільярдів гривень. При цьому значна частина прибутків, отриманих від виконання українських оборонних замовлень, згодом виводиться та акумулюється на рахунках іноземних холдингових компаній, зареєстрованих у юрисдикціях Кіпру та ОАЕ.
Тіньовий реекспорт до рф попри гучні заяви
Найбільшим репутаційним викликом для Ajax Systems стало розслідування щодо реального припинення торгівлі з країною-агресором. У березні 2022 року компанія зробила гучну публічну заяву про повний вихід з російського ринку, закриття локального офісу та припинення сервісної підтримки своїх систем на території рф.
Проте, як свідчать дані міжнародних митних баз та аналіз логістичних ланцюжків, продукція Ajax не зникла з російського ринку. Було виявлено розгалужену схему сірого реекпорту, завдяки якій новітні охоронні системи та компоненти продовжували масово потрапляти до росії. Основними транзитними хабами у цій схемі виступали компанії-посередники, зареєстровані в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) та Казахстані. Вони закуповували обладнання нібито для внутрішніх ринків Близького Сходу та Центральної Азії, після чого перенаправляли вантажі до рф, що дозволяло бренду зберігати присутність на ринку окупанта та отримувати приховані доходи в обхід міжнародного санкційного тиску.
