Епопея навколо скандальної реконструкції Шулявського шляхопроводу в Києві отримала потужний правовий поворот. Верховний Суд поставив крапку в затяжних судових баталіях, остаточно підтвердивши законність вимог прокуратури: приватне товариство «Північно-український будівельний альянс» (ПУБА), пов’язане з орбітою одіозного екснардепа та забудовника Максима Микитася, зобов’язане повернути до державного та місцевого бюджетів понад 1,1 мільярда гривень.
Як 600 мільйонів перетворилися на астрономічну суму
Історія розв’язки на Шулявці вже давно стала хрестоматійним прикладом неефективного та корупційного використання бюджетних коштів.
Старт проєкту: У 2017 році після часткового обвалирування конструкцій аварійного мосту КМДА оголосила про масштабну реконструкцію. У 2018 році тендер виграв саме «Північно-український будівельний альянс», погодившись виконати роботи за 598,5 млн грн.
Фінансовий апетит підрядника: Проте вже після укладення договору вартість робіт почала стрімко й незрозуміло зростати. Завдяки цілій низці додаткових угод кошторис проекту злетів удвічі — до майже 2 мільярдів гривень.
Мільярди на рахунках: За даними слідства та прокуратури, на початок судових розглядів підрядник встиг викачати з бюджету столиці понад 1,1 млрд грн за буцімто виконані роботи та корективи проєкту.
Прокурори довели в судах кількох інстанцій, що збільшення ціни відбувалося з порушеннями, а якість та обсяги робіт викликають величезні запитання. Верховний Суд відхилив касаційну скаргу відповідача, остаточно погодившись із доводами прокуратури про необхідність стягнення всієї суми в дохід держави.
Банкрутство як спроба уникнути відповідальності?
Найцікавіше у цій історії те, в якому стані компанія-підрядник зустріла фінальне рішення суду. Як виявилося, ще з березня 2023 року «Північно-український будівельний альянс» перебуває у процедурі санації до відкриття повноцінного провадження у справі про банкрутство.
Фактично фірма, через яку пройшли мільярди бюджетних гривень, заздалегідь почала готувати ґрунт для того, щоб «злити» активи та залишити державу з порожніми руками. На тлі того, що сам бенефіціар цієї будівельної імперії Максим Микитась регулярно стає фігурантом нових антикорупційних розслідувань (із нещодавніми арештами та мільйонними заставами у Вищому антикорупційному суді), перспективи реального повернення 1,1 млрд грн у реальну готівку бюджету виглядають примарними.
Проте саме рішення Верховного Суду створює важливий прецедент: спроби витягувати з кишень платників податків космічні суми на інфраструктурних «довгобудах» тепер мають юридичні наслідки навіть через роки після завершення робіт. Чи вдасться державі стягнути ці гроші з банкрутуючої компанії — покаже подальша робота виконавчої служби та антикорупційних органів.
