Українська банківська система вибудувала невидиму, але непереборну стіну навколо депозитарних рахунків Вищого антикорупційного суду. У той час як закон гарантує підозрюваним право на звільнення під заставу, комерційні банки масово блокують такі платежі. Гучним каталізатором цього системного колапсу стала справа колишньої заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої, яка продовжує сидіти в СІЗО виключно через те, що фінансові установи дружно відмовилися переказувати кошти на її звільнення.
Хронологія ізоляції: 20 мільйонів є, але виходу немає
Наприкінці серпня 2026 року ВАКС обрав Ірині Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави (у межах масштабного провадження НАБУ і САП, відомого як операція «Форест Гамп»).
Сама одіозна експосадовиця заявляла, що спробує знайти необхідну суму за допомогою друзів та власних заощаджень. Їй навіть вдалося внести перші 5 млн грн, після чого її рахунки оперативно заарештували. Проте зібрати решту суми через заставодавців виявилося неможливим: як тільки у платіжних інструкціях з’являлося призначення «застава» та реквізити спецрахунку ВАКС, комерційні банки починали масово відхиляти транзакції.
За словами захисту, об’єднання «Міллер», відмови надійшли одразу від близько 15 банків. Фактично утворилася правова колізія: суд офіційно дозволив випустити людину під заставу, кошти у довірених осіб є, але банківська система блокує сам факт переказу.
Ультиматум для НБУ: ВАКС вимагає розкрити таємні установки
Не витримавши цього бюрократичного глухого кута, адвокати звернулися з безпрецедентною скаргою до суду. 24 вересня слідчий суддя ВАКС повністю задовольнив вимоги захисту і дав Національному банку України (НБУ) жорсткі 24 години на розгляд ситуації.
Згідно з рішенням суду, регулятор зобов’язаний надати повний пакет внутрішніх документів, інструкцій, рекомендацій та негласних роз’яснень, які НБУ спускав банківському сектору щодо ризик-орієнтованого підходу до операцій із заставами. Крім того, Нацбанк має перевірити дії банків за статтями 43 та 44 закону «Про платіжні послуги» — тобто з’ясувати, чому фінустанови почали саботувати платежі на користь державного антикорупційного суду.
Тінь Пишного та наслідки справи Галущенка
Експерти та учасники ринку пов’язують цей параліч із наслідками попередніх гучних скандалів — зокрема, історією зі 150 мільйонами гривень застави за Германа Галущенка. Тоді перевірка походження коштів вивела регулятор на розгалужену транзакційно-конверсійну мережу із сотень ФОПів і компаній-оболонок, після чого голова НБУ Андрій Пишний почав жорстко викручувати руки банкірам за недотримання фінансового моніторингу (наслідком чого стала і заміна керівництва у відповідних банках на кшталт Sense Bank).
Однак маятник гойднувся в інший бік: перелякані банкіри почали перестраховуватися настільки агресивно, що під виглядом «боротьби з відмиванням брудних грошей» почали блокувати саму можливість внесення законних судових застав. По суті, під прикриттям «антикорупційних перевірок» фінансовий сектор створив фільтр, який робить виконання рішень ВАКС неможливим на технічному рівні.
Якщо НБУ не надасть суду чітких доказів законності таких дій банків, це стане прямим підтвердженням того, що регулятор через негласні установки фактично заблокував конституційне право підозрюваних на внесення застави, перетворивши банківський комплаєнс на каральний інструмент.
