У той час як українські військовослужбовці ціною власних життів та здоров’я виборюють незалежність держави, окремі представники колишньої еліти продовжують цинічно використовувати чужу біду для власних піар-кампаній. Колишній заступник генерального прокурора Дмитро Вербицький, чиє ім’я стало фігурантом численних гучних корупційних розслідувань через незрозумілі походження статків і розкішний спосіб життя, вирішив приміряти на себе роль мецената. Його показовий візит до пораненого військового в лікарню із подарунком у вигляді телевізора під прицілом телекамер викликав шквал обурення в українському суспільстві, оголивши всю глибину лицемірства топ-чиновників.
«Вікно у світ» на тлі розкоші: благодійність заради лайків
Показове відео, записане в лікарняній палаті, мало на меті створити картинку зворушливої турботи про пораненого захисника на ім’я Олег, який втратив здатність ходити. Проте замість співчуття ролик викликав протилежну реакцію через кричущий дисонанс між реальністю та антуражем благодійників.
Експрокурор та його супутниця прибули до медичного закладу на елітному автомобілі Audi, вартість якого візуально оцінюється приблизно у 100 тисяч доларів. Доповнювали картину дорогі статусні аксесуари та брендові речі. За підрахунками спостерігачів, вартість лише однієї фірмової сумочки супутниці посадовця дозволила б профінансувати повноцінний курс реабілітації чи протезування для пораненого бійця, тоді як недорогий телевізор став лише дешевою декорацією для чергового посту в соціальних мережах. Особливо болючим став контракт у кадрі: поруч із розкішно вдягненими гостями перебував лікар, який рятує життя вдень і вночі без жодних показних аксесуарів, та занедбані стіни провінційної лікарні, які роками не бачили капітального ремонту. Суспільство справедливо запитує: чому замість показового піару корупціонери не спрямовують свої незліченні статки на системну допомогу та відновлення медичної інфраструктури?
Мільйонні активи та сумнівне збагачення: звідки гроші у топ-прокурора?
Одіозна репутація Дмитра Вербицького формувалася роками на тлі численних викриттів щодо його ймовірного незаконного збагачення. Нагадаємо, що після серії гучних розслідувань у жовтні 2024 року він був звільнений з посади заступника генпрокурора — офіційно “за власним бажанням”.
Серед найгучніших епізодів корупційних схем ексчиновника:
Елітний котедж та одеська нерухомість: Розслідувачі виявили, що Вербицький оселився в елітному котеджному містечку “Коник” під Києвом у будинку, який придбав за заниженою ціною його племінник за довіреністю. Крім того, колишня дружина посадовця стала співвласницею будівлі в середмісті Одеси, яка в декларації значилася як житловий будинок, хоча на ринку оцінювалася у понад пів мільйона доларів і продавалася як готовий офісний центр.
Стиль життя нової обраниці: У розпал війни нова супутниця прокурора Христина Ільницька придбала маєток у тому ж “Конику” за ціною, яка в десятки разів нижча за ринкову, а згодом актив переоформили на її матір. У соцресурсах жінка демонструвала сумки Dior та Birkin (вартістю майже 28 тисяч доларів), а також елітний автомобіль Porsche Macan 2023 року. При цьому офіційні доходи дівчини за кілька років становили мізерні суми, що викликало логічні запитання у фіскальних органів.
Турецька нерухомість: Команда розслідувачів виявила задекларовану квартиру в турецькій Аланії, придбану ексдружиною під час шлюбу за кілька мільйонів гривень, тоді як ринкова вартість подібних дуплексів у цьому комплексі сягає значно вищих сум.
Висновки НАЗК: За результатами офіційної перевірки, Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у діях ексзаступника генпрокурора ознаки незаконного збагачення приблизно на 29 мільйонів гривень.
Спроби уникнути відповідальності та «вітринна» політика
Навіть після відставки скандали навколо Вербицького не вщухають. Йому приписують регулярні витрати на елітні столичні клуби, а також скандал довкола вступу до аспірантури Одеського університету, який зараз перевіряє поліція через можливе використання навчання виключно для отримання незаконної відстрочки від мобілізації.
Водночас політичні та громадські спостерігачі зазначають, що публічна благодійність і роздача гуманітарної допомоги під прикриттям партійних осередків в Одесі є класичною спробою “відмити” зіпсовану репутацію та створити плацдарм для майбутніх політичних кампаній. Проте суспільство вимагає не показових шоу з телевізорами під прицілом камер, а реальної кримінальної відповідальності за розкрадання та незрозумілі мільйонні статки у воюючій країні.
