Українська податкова система знову опинилася в епіцентрі резонансного корупційного скандалу. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило повну перевірку декларації скандальної високопосадовиці Державної податкової служби України Нонни Тарасівни Багмет. Результати перевірки вражають: невідповідність між задекларованими доходами родини та їхнім реальним стилем життя сягнула приголомшливих 23 813 493,12 гривні.
«Сірий кардинал» податкової: шлях до елітних квадратних метрів
Нонна Багмет давно відома в бізнесових колах як людина з величезним впливом у фіскальних органах. Ще з 2014 року вона обіймала посаду першої заступниці начальника спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у Запорізькій області, згодом керувала Головним управлінням ДПС у Києві, очолювала Департамент економічного аналізу ДПС, а згодом обійняла посаду заступниці директора департаменту — начальниці управління ДПС України.
Саме через неї та підконтрольні їй механізми податкового ризику (коли компанії штучно визнаються «ризиковими», їхні податкові накладні блокуються, а бізнес паралізується до «вирішення питання») пройшли сотні підприємців. Як наслідок — поява розкішного автопарку (зокрема Land Cruiser 200) та елітної нерухомості.
Арифметика «диво-покупки»: як квартира в Tetris Hall коштувала вчетверо дешевше ринку
Центральним епізодом висновку НАЗК стала купівля елітної нерухомості. Згідно з декларацією та договором купівлі-продажу від 21 червня 2024 року, подружжя Багмет набуло у власність квартиру площею 109,2 кв. м в одному з найпрестижніших і найдорожчих житлових комплексів столиці — Tetris Hall.
Ціна в договорі: 7 555 600 гривень. Навіть ця сума, за даними НАЗК, перевищувала сукупні законні доходи подружжя на момент покупки.
Реальна ринкова вартість: Згідно з даними профільної платформи DIM.RIA, аналогічні квартири з тотожним метражем на тому ж поверсі в цьому ж будинку на дату купівлі коштували близько 760 000 доларів США.
Різниця в цифрах: За курсом НБУ на 21 червня 2024 року це становило 30 793 984 гривні — тобто на понад 23 мільйони гривень більше, ніж було записано в нотаріальному договорі.
Якщо розділити суму з договору на метраж, виходить близько $1 700 за 1 кв. м у житловому комплексі, де квадратний метр нижче за $4 500–$7 000 ніколи не продавався навіть на етапі фундаменту. Посадовиця придбала елітні квадратні метри фактично за чверть ринкової ціни. У НАЗК такий феномен кваліфікували однозначно — як явну ознаку незаконного збагачення та приховування реальної вартості активу.
Що далі?
Матеріали повної перевірки декларації передані до спеціалізованих правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження та подальшої конфіскації необґрунтованих активів на користь держави. Проте сама наявність подібних скандалів у розпал війни вкотре демонструє, що частина податкового апарату продовжує використовувати державні інструменти для особистого збагачення, залишаючись поза ефективним контролем системи.
