Українська фінансова система опинилася в епіцентрі небаченого за масштабами політико-антикорупційного шторму. Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) провели гучні обшуки, що зачепили Національний банк України та безпосередньо кабінет і помешкання очільника НБУ Андрія Пишного. На тлі чуток про можливе звільнення голови Нацбанку, які парламент може розглянути вже 12 листопада за поданням президента (хоча сам Пишний відмовився писати заяву за власним жаданям), публічного розголосу набули шість резонансних епізодів із його минулого. Їх детально розібрав колишній голова Ради НБУ (2016–2023 рр.) Богдан Данилишин.
1. Освітній слід: фальшиві дипломи чи закриті рішення суду?
Перший епізод стосується академічного минулого чинного голови НБУ. Ще у травні 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилися документи Зарічного районного суду Сум від 2007 року щодо підробки працівниками сумської філії Університету сучасних знань документів про навчання трьох осіб.
Економіст Борис Кушнірук публічно заявляв, що одним із цих «студентів» був саме Андрій Пишний, і що ці сфальшовані документи начебто дозволили йому вступити одразу на четвертий курс Української академії банківської справи. У судових рішеннях прізвище не вказувалося через анонімізацію, проте Шевченківський райсуд Києва вже зобов’язав Державне бюро розслідувань відреагувати на заяву щодо можливого підроблення освітніх документів топчиновника.
2. Агрогрупа «Креатив»: рейдерські схеми чи захист державних інтересів?
Другий епізод повертає нас до періоду керівництва Пишним державним «Ощадбанком». У 2016 році НАБУ відкрило провадження щодо привласнення $20 млн кредиту банками, а пізніше підозру отримав засновник агрогіганта «Креатив» Станіслав Березкін (сам Пишний під підозру не потрапив).
Компанія свого часу мала понад $1 млрд річного виторгу та тримала 3200 робочих місць. Проте, за словами Богдана Данилишина, «Ощадбанк» під керівництвом Пишного демонстративно відмовився реструктуризувати борг холдингу, заваливши його 23 позовами. Згодом активи компанії перейшли до конкурентів, що нагадувало класичну рейдерську схемотехніку.
3. Багатомільярдна яма «Гуллівера»: кредит, що зріс до $675 мільйонів
Третій епізод — одне з найдорожчих кредитування в історії українських держбанків. Початковий кредит на будівництво київського ТРЦ «Gulliver» (ТОВ «Три О», пов’язане з бізнесменом Віктором Поліщуком), виданий «Ощадбанком» та «Укрексімбанком» у 2006 році, становив $61,6 млн.
Проте після серії реструктуризацій у 2019–2020 роках — якраз у період керівництва Андрія Пишного в «Ощадбанку» — борг зріс до астрономічних $675 мільйонів, а строки погашення перенесли аж на 2044 рік. Лише влітку 2025 року державні банки змогли остаточно зареєструвати право власності на цей комплекс.
4. Елітний маєток у передмісті та сусіди з колекторського бізнесу
Четвертий епізод стосується розкішного будинку площею 891,7 кв. м під Києвом, який оформлений на доньку Андрія Пишного.
Журналісти OBOZ.UA з’ясували, що маєток розташований по сусідству з ділянкою Сергія Слюсаренка — співвласника колекторської компанії «Укрборг», яка перебуває під наглядом НБУ. Хоча регулятор офіційно запевнив, що не вбачає тут конфлікту інтересів (нагадавши лише про штраф, раніше накладений на «Укрборг»), наявність майна такого класу у родини чиновника продовжує викликати безліч запитань у суспільства.
5. Чартер на фінал Ліги Європи у Варшаві
П’ятий епізод переносить нас у 2015 рік, коли керівництво «Ощадбанку» влаштувало собі розкішну поїздку на фінал Ліги Європи у Варшаві.
Тоді Пишний із дружиною, заступниками та членами наглядової ради летіли спеціальним чартером вартістю 459 тис. грн. Попри те, що ЗМІ активно писали про оплату перельоту сторонніми комерційними структурами, а Генпрокуратура навіть починала перевірку, керівництво банку наполягало, що всі витрати покрили власним коштом.
6. Спроба уникнути конкурсу та політичні зв’язки
Шостий епізод описує події 2019 року, коли керівництво «Ощадбанку» намагалося продовжити повноваження Андрія Пишного на посаді голови правління ще на п’ять років без проведення обов’язкового конкурсу.
Тоді цьому завадив Національний банк на чолі з Яковом Смолієм, який відмовився погодити нових членів наглядової ради. У 2020 році Пишний остаточно відмовився брати участь у повторному конкурсі. До цього експерти також додають інформацію про тісні кулуарні зв’язки Пишного з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Зерно розбрату: претензії Гетманцева та тінь Sense Bank
Напруга навколо глави НБУ нагніталася місяцями. Ще у серпні відставки Пишного публічно вимагав голова податкового та фінансового комітету ВР Данило Гетманцев («Слуга народу»). Причиною стало гучне викриття НАБУ схеми відмивання коштів через націоналізований державний Sense Bank, де через рахунки пройшов транш на 150 млн грн, використаний як застава за одіозного колишнього міністра Германа Галущенка.
Чи зможе Андрій Пишний утриматися у своєму кріслі на тлі тиску з боку антикорупційних органів та депутатів — покажуть найближчі дні, адже розгляд постанови у Верховній Раді може відбутися вже 12 листопада.
