Довга нарада: як справу екснардепа Оніщенка “розвалили” через безтурботність суддів ВАКС

Феміда дала зворотний хід у справі колишнього «регіонала» Олександра Оніщенка: вирок скасовано, а розгляд розпочнеться з чистого аркуша. Причиною такого процесуального фіаско стала неуважність суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), які припустилися критичних помилок у дотриманні процедури.

Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.

У травні 2025 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу захисту та анулювала попереднє рішення від 2024 року, за яким Оніщенка було заочно засуджено до 15 років тюрми. Справу №757/7845/19-к офіційно повернуто до першої інстанції. Колегія суддів на чолі з Сергієм Агафоновим постановила, що процес над екснардепом та його спільницею — колишньою фіндиректоркою «Укргазвидобування» Оленою Павленко — має бути перезапущений.

Адвокату Оніщенка вдалося скористатися специфічною законодавчою колізією, що дозволило ще більше затягнути провадження, яке триває без реальних результатів з 2016 року. Ключовим аргументом захисту стало порушення вимог кримінального процесуального закону під час винесення вердикту.

З’ясувалося, що судді, пішовши до нарадчої кімнати, перебували там офіційно з 10 жовтня по 14 листопада 2023 року, а згодом — з 29 січня по 5 квітня 2024 року. Проте фактичного ізолювання суддів не відбулося: у цей період вони не припиняли виконувати сторонні обов’язки та вести звичайне публічне життя. Зокрема, вони проводили ознайомчі екскурсії будівлею ВАКС для студентів та школярів, а також брали участь у загальних зборах суддівського корпусу.

Захист довів, що такі дії прямо порушують принцип безперервності судового розгляду. Юристи аргументували це тим, що сторонні контакти та спілкування суддів у нарадчий період могли деформувати їхні переконання та вплинути на об’єктивність підсумкового рішення.

Варто нагадати, що ані Олександр Оніщенко, ані Олена Павленко жодного разу не з’явилися в залі суду з моменту старту процесу в липні 2016 року. Екснардеп вилетів до Парижа ще у лютому 2016-го, а його напарниця нелегально перетнула кордон із Молдовою, оминувши пункти пропуску.

Оніщенко активно переміщувався країнами Європи, його помічали в Іспанії, ФРН та Болгарії. У 2020 році Німеччина відмовила Україні в екстрадиції втікача, мотивуючи це неналежними умовами тримання у вітчизняних СІЗО. Пізніше його затримали в болгарському консульстві при спробі оновити паспорт, але він зміг зникнути і звідти. Болгарія залишається останньою країною його офіційного перебування.

З серпня 2016 року Оніщенко перебуває в розшуку НАБУ. Інтерпол відмовився виставляти на нього «червону картку», чим втікач вихвалявся у російських пропагандистських ЗМІ. У 2021 році він офіційно підтвердив отримання громадянства РФ.

Про долю Олени Павленко відомо небагато: за даними слідства, вона перебуває на території Молдови щонайменше з 2022 року і також перебуває у розшуку НАБУ з 2016-го.

Обох фігурантів звинувачують у масштабних махінаціях із природним газом ПАТ «Укргазвидобування». За версією детективів, у період 2013–2016 років створене ними злочинне угруповання привласнило ресурсів на 740 млн грн, а прибуток від їхньої реалізації перевищив 1,6 млрд грн. Згідно зі скасованим вироком, Оніщенко мав отримати 15 років, а Павленко — 12 років позбавлення волі з конфіскацією. Тепер ці терміни знову стали лише примарною перспективою.