У селі Чайки під Києвом триває будівництво школи, яке перетворилося на класичний приклад «економіки збитків». Об’єкт, що мав стати сучасним освітнім закладом для місцевих дітей, став довгобудом із постійно зростаючою вартістю та сумнівною якістю виконаних робіт.
Початок проєкту
У 2021 році тендер на будівництво школи виграла компанія «Агробудмеханізація», яку пов’язують із депутатами від партій «Наш край» і «Слуга народу». Фірма відома участю в сумнівних підрядах, і цей проєкт не став винятком. На старті обіцяли завершити будівництво за 288 млн гривень, але станом на 2025 рік уже витрачено понад 313 млн гривень, а школа залишається недобудованою.
Завищені ціни
Журналістське розслідування виявило, що ціни на деякі матеріали, зокрема утеплювач, були завищені в 10–20 разів порівняно з ринковими. Це вказує на можливе штучне «роздуття» кошторису. Крім того, після завершення окремих етапів робіт виявляються конструктивні недоліки, що лише погіршує ситуацію.
Контракти без тендерів
Незважаючи на проблеми, у 2024–2025 роках чиновники вирішили продовжити співпрацю з «Агробудмеханізацією», уклавши додатковий контракт на 141 млн гривень без проведення тендеру. Таким чином, загальна вартість проєкту наближається до півмільярда гривень. Водночас у прифронтових регіонах бракує коштів на будівництво нових шкіл.
Схема довгобуду
Експерти припускають, що проєкт свідомо розроблявся так, щоб унеможливити його завершення іншою компанією. Неповний або некоректний проєкт дозволяє першому підряднику «освоювати» кошти, після чого чиновники змушені виділяти додаткове фінансування, щоб уникнути остаточного заморожування об’єкта. Така схема є типовою для створення довгобудів.
Куди йдуть кошти?
Точні терміни завершення будівництва невідомі. Судячи з підходу до реалізації проєкту, його головною метою є не створення освітнього закладу, а розподіл бюджетних коштів серед «правильних» підрядників. Освітні потреби громади при цьому відходять на другий план.
Висновки
Ситуація з будівництвом школи в Чайках є прикладом системних проблем у сфері державних закупівель і управління бюджетними коштами. Завищення цін, непрозорі контракти та відсутність конкуренції свідчать про можливі корупційні схеми. Цей випадок потребує ретельного розслідування з боку правоохоронних і антикорупційних органів, а також посилення контролю за витратами на інфраструктурні проєкти.
