Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора викрили масштабну і цинічну схему розкрадання державного бюджету, яка напряму загрожувала критичній інфраструктурі столиці. Головним фігурантом гучного розслідування став одіозний підсанкційний олігарх Павло Фукс, який через розгалужену мережу європейських офшорів та фіктивних структур викачав із КП «Київський метрополітен» близько 2 мільярдів гривень.
Справу розслідують одразу за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу України: диверсія (ч. 1 ст. 113), легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 209) та ухилення від сплати податків (ч. 3 ст. 212).
Історія «вагонної пастки»: як російські кредити перетворилися на український борговий зашморг
Корупційна історія бере початок ще у липні 2009 року, коли ТОВ «Укррослізинг» (нині перейменоване на ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія», код 36258787) виграло тендер на постачання 100 вагонів для Київського метрополітену. Загальна сума договору з графіком платежів становила 1,391 млрд грн (частково фінансування залучалося через ЄБРР).
У лютому 2010 року власником компанії стала кіпрська Ukrrosleasing Cyprus Limited. Як з’ясувало слідство, кошти на придбання вагонів у російських заводів українській структурі надали у формі кредиту на понад 42 мільйони доларів, які попередньо надійшли з російського державного банку ВЭБ.РФ.
У квітні 2017 року Павло Фукс, який на той момент уже перебував під санкціями, через сейшельську офшорку TOP STONE LTD викупив 100% кіпрської компанії у структури, афілійованої з російським держбанком, формально — за номіналом. Проте слідство встановило, що реальні розрахунки проводилися паралельними тіневими платежами. У грудні 2018 року номінальним власником стала угорська компанія Odelus-Construkt KFT в особі австрійця Уве Крістіана Ешнера, хоча сам Фукс публічно заявляв про нібито «продаж» бізнесу.
Мільярди на рахунки родичів та віртуальну крипту
З кінця 2018 по 2022 рік із рахунків Київського метрополітену на користь лізингової компанії надійшло понад 1,75 мільярда гривень (близько 57 мільйонів євро).
Більшу частину цих коштів — 886,5 млн грн — компанія одразу перерахувала на рахунки кіпрської структури в австрійських банках (LGT Bank AG та Bank Winter & Co. AG) під виглядом «повернення кредиту». При цьому державний бюджет України був цинічно обкрадений: слідство зафіксувало ухилення від сплати податку на прибуток мінімум на 54 мільйони гривень, хоча Верховний Суд пізніше зобов’язав стягнути з лізингової компанії на користь метрополітену 1,924 млрд грн.
Далі гроші розтікалися по кишенях родичів та офшорах:
Родинний розпил: З австрійських та угорських рахунків мільйони євро переказувалися на особисті рахунки родичів олігарха. Зокрема, донька отримала 1,63 млн євро, нинішня дружина — 1 млн євро, син — 5 млн євро, колишня дружина — 4,6 млн євро, а також кошти перераховувалися на рахунки колишньої цивільної дружини та в банки ОАЕ (Emirates NBD).
Криптолабіринти: Починаючи з 2025 року, правоохоронці зафіксували масовий перетік вкрадених мільйонів у криптоактиви. Гроші через литовську та польську компанії Manerio й мальтійську установу електронних грошей Papaya Ltd конвертувалися у стейблкоїни (USDC). На рахунках олігарха та пов’язаної естонської фірми Baltic Technology Solutions OU осіли десятки мільйонів євро.
Арешт активів та протидія силовиків
Шевченківський районний суд Києва за клопотанням прокурорів Офісу генпрокурора наклав арешт із повною забороною відчуження та користування на всі кошти на рахунках у Papaya Ltd, що належать Паулу Фуксу та пов’язаним особам, а також заблокував залишки балів і віртуальних активів на естонських платформах.
Поки київська підземка бореться з фінансовою кризою, а державні бюджети вимиваються, схеми подібного масштабу вкотре демонструють, як воєнний час використовується для виведення мільярдів за кордон.
