Український ринок цифрових активів та «інноваційних» стартапів час від часу породжує масштабні фінансові афери, які завзято намагаються стерти з пам’яті інтернету. Під прикриттям благородних гасел про збір медичних даних та турботу про пацієнтів ховається сумнівна криптопіраміда «DeHealth», за якою тягнеться шлейф кримінальних проваджень, фіктивних фірм та зв’язків із конвертаційними центрами. Організатори проєкту — Анна Бондаренко та Денис Цвайг (колишній Цвайгов) — докладають чимало зусиль, аби зачистити інформаційний простір від незручних фактів, проте реальні документи та реєстри свідчать про зовсім іншу картину.
«Медичні дані в обмін на фантики»: як працює схема DeHealth
Офіційно проєкт позиціонується як унікальний міжнародний стартап, завданням якого є збір даних про стан здоров’я користувачів для покращення діагностики. Розробники обіцяють повну анонімність, захист штучним інтелектом та ще й щедру винагороду у вигляді внутрішньої криптовалюти сервісу.
Проте детальна перевірка повністю руйнує цей «інноваційний» міф:
-
Віртуальне відношення до держорганів: На своєму сайті компанія намагається створити ілюзію партнерства з державними структурами та Міністерством охорони здоров’я України. На практиці ж жодних офіційних меморандумів чи угод із МОЗ чи електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) у «Дехелс» немає — подібні згадки існують виключно для підвищення власної ваги в очах довірливих інвесторів.
-
Знецінена криптовалюта DHLT: Обіцяна «винагорода» виплачується у монетах DHLT, які фактично не мають жодної ліквідності на реальних біржах цифрових активів. За даними профільних сервісів на кшталт Coinmarket, вартість одного токена впала до мізерних часток цента (близько 0,00055 долара), а загальна капіталізація мережі є мізерною. Експерти впевнені, що на власників таких «цифрових активів» чекає повний крах, адже жодними реальними активами монета не забезпечена.
Фактично користувачі безкоштовно віддають свої конфіденційні персональні дані в обмін на нічого не варті «фантики», тоді як подальша доля та можливий продаж цих баз даних залишаються за кадром.
Біографія бенефіціарів: від торгівлі одягом до криптоафер
Ключовими обличчями проєкту є Анна Бондаренко та Денис Цвайг. Хоча юридично Цвайг намагається дистанціюватися від компанії з 2021 року, ще нещодавно він офіційно обіймав посаду СЕО підприємства.
Сама ж Анна Бондаренко позиціонує себе як досвідчена криптоінвесторка, хоча до цього її підприємницький досвід обмежувався утриманням салону краси, роздрібною торгівлею тютюновими виробами та одягом через ФОП. Створений нею бренд одягу «ПАЛСОН КІФОТ» уже давно припинив активність, а однойменний благодійний фонд «Дехелс» не має ані реальної звітності, ані сайтів.
Зареєстрований «Дехелс» має анульоване свідоцтво платника ПДВ та числиться за адресою масової реєстрації, що додатково підтверджує фіктивний характер структури, яка раптово вирішила займатися фінансовою діяльністю з цифровими активами без жодних на те ліцензій.
Кримінальний шлейф, конвертаційні центри та «поховані» справи
Ще більшої підозрілості проєкту додають особи, які керують пов’язаними структурами фонду. Наприклад, керівником благодійного фонду «Дехелс» у 2023 році став Дмитро Альперін — бізнесмен із яскравим кримінальним минулим.
Компанії Альперіна (зокрема фірма «Іл-Соле» та фінансова компанія «Авісто») фігурували в резонансних кримінальних провадженнях (зокрема № 22020000000000032 та № 32021111000000004), відкритих Офісом Генерального прокурора та податківцями. Слідство задокументувало цілий «букет» тяжких злочинів:
-
Ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах;
-
Створення масштабних конвертаційних центрів за допомогою десятків фіктивних фірм, зареєстрованих на підставних осіб;
-
Легалізація (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом, службове підроблення та фінансові махінації.
Попри серйозність звинувачень, у другій половині 2021 року ці гучні кримінальні провадження були фактично «поховані» — слідчі дії зупинили без жодних процесуальних закриттів. Це дозволило організаторам уникнути відповідальності та перейти до нових проєктів, серед яких чільне місце зайняв саме криптостартап «DeHealth».
Поєднання сумнівних медичних баз даних, нічого не вартих цифрових токенів та прямого зв’язку організаторів із фігурантами справ про конвертаційні центри перетворює «DeHealth» на класичну фінансову піраміду, яка потребує якнайпильнішої уваги з боку правоохоронних органів.
