Мільйонні позики без декларацій і елітний Lexus: чому Верховний Суд остаточно конфіскував майно харківського поліцейського Ігоря Заброди

Верховний Суд поставив остаточну крапку в резонансній справі про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів харківського правоохоронця Ігоря Заброди та членів його родини. Держава конфіскувала майно загальною вартістю 7,8 мільйона гривень, серед якого — елітний позашляховик Lexus LX450D та частина вартості квартири. Цей кейс став черговим показником того, як антикорупційні органи та суди виявляють фіктивні фінансові схеми держслужбовців.

Як працювала схема «паперових» позик та елітний автопарк

Під час розслідування, яке пройшло інстанції Вищого антикорупційного суду (ВАКС), апеляції та Верховного Суду, правоохоронці дослідили походження майна родини Забродів:

Автомобіль преміумкласу: Позашляховик Lexus LX450D 2018 року випуску вартістю 3,8 млн грн формально належав дружині поліцейського — Марині Заброді. Проте слідство та суд зібрали беззаперечні докази фактичного користування машиною самим Ігорем Забродою. Зокрема, він самостійно купував пальне, оформлював страхові поліси та неодноразово фіксувався камерами автофіксації за кермом цього авто.

Квартира: Суд визнав необґрунтованими та підлягаючими стягненню в дохід держави 4,06 млн грн від вартості житла родини.

Щоб виправдати розкішні покупки перед державними органами, родина виганяла легенду про начебто отримані безвідсоткові позики від приватних осіб і родичів на загальну суму 8,8 млн грн (із них 5 млн грн нібито пішли на нерухомість, а 3,8 млн грн — на автомобіль).

Чому позики не врятували посадовця?

Головним прорахунком родини стало те, що ці «боргові зобов’язання» виявилися повністю фіктивними для податкової та антикорупційних органів:

Проблеми з деклараціями: У щорічних деклараціях Ігоря Заброди за 2020–2023 роки були відсутні будь-які відомості про ці мільйонні позики та фінансові зобов’язання.

Нереальність доходів позикодавців: Суди встановили, що особи, які нібито позичали родині мільйони, не мали для цього ані офіційних доходів, ані відповідної фінансової спроможності.

Суди дійшли однозначного висновку: договори позики використовувалися виключно як прикриття (інструмент легалізації) для привласнення та утримання активів, законність походження яких правоохоронець підтвердити не зміг. Оскільки активи перевищують допустимі межі законних доходів, Верховний Суд залишив рішення про їхню конфіскацію в силі.