Мільярдні хабарі, квитки до Іспанії та звільнення «заднім числом»: деталі гучної підозри колишньому прокурору Івану Тимошенку у справі «Карфаген»

Українська правоохоронна система продовжує очищуватися від топчиновників, які перетворили державні посади на прибуткові підприємства з кришування міжнародного шахрайства. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому керівнику одного з ключових департаментів Офісу Генерального прокурора Івану Тимошенку. Йому інкримінують організацію та кураторство системного кришування масштабної мережі нелегальних шахрайських кол-центрів.

Головна ланка «Карфагену»: мільярдні хабарі та побутові доручення для босів

За даними слідства, Іван Тимошенко виступав ключовою сполучною ланкою у комунікації між правоохоронною системою та організаторами підпільного «бізнесу». Масштаби вражають: загальна сума систематично отриманих неправомірних вигод та хабарів, задокументованих у межах провадження, перевищує 1 мільярд гривень.

Ім’я Тимошенка червоною ниткою проходить крізь матеріали масштабної спецоперації НАБУ під кодовою назвою «Карфаген» (де центральною фігурою раніше став екскерівник департаменту Сергій Кропива). Судячи з оперативних матеріалів, у неформальній ієрархії злочинної організації високопоставлений прокурор виконував не лише кураторські функції, а й чимало делікатних доручень:

особисто підбирав та купував елітний мотоцикл для фігуранта на прізвисько «Кропива»;

займався організацією логістики, бронюванням квитків та супроводом виїзду до Іспанії для іншого фігуранта — Кравченка.

Спроба втекти від правосуддя: звільнення наприкінці вересня 2026-го

Усвідомлюючи, що кільце навколо угруповання неухильно стискається, а детективи НАБУ готують фінальні матеріали, Іван Тимошенко намагався врятуватися від відповідальності адміністративним шляхом.

Наприкінці вересня 2026 року посадовець терміново написав заяву та звільнився з посади в Офісі Генерального прокурора. Проте «звільнення заднім числом» не допомогло уникнути неминучого: офіційне вручення підозри стало закономірним фіналом його кар’єри у надрах прокуратури.