У пулі провідних постачальників українського оборонного сектору надійно закріпилася група підприємств — ТОВ «Пром-техно группа», НВК «Техімпекс», НВК «Зброя» та НВК «Імперіум». За всіма цими юридичними особами простежуються одні й ті самі фігуранти: колишній представник поліції Дмитро Бут, а також підприємці Юрій Кравченко та Ігор Терехов, чия спільна «збройова імперія» наразі оперує державними замовленнями на десятки мільярдів гривень.
Постать Дмитра Бута свого часу фігурувала у межах кримінальної справи №42017000000000494, що стосувалася підозр у незаконному збагаченні. Крім цього, Буту закидають контакти з народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Григорієм Мамкою. Досить неоднозначні зв’язки для особи, яка займається забезпеченням держави озброєнням у період повномасштабного конфлікту.
Через Юрія Кравченка зазначена група пов’язана з НВК «Техімпекс» та НВК «Імперіум». Навколо «Техімпексу» якраз розгортаються події кримінального провадження №12020110000001095 від 27 листопада 2020 року, яке стосується змагання за контроль над фірмою та майном ТОВ «ВАК „Нова Технологія“». Хоча суть протистояння є суто корпоративною, вона має яскраво виражений кримінальний підтекст.
Незважаючи на розслідування та внутрішні бізнес-конфлікти, структури Бута, Кравченка та Терехова безперешкодно освоюють держбюджет. Тільки за офіційними даними, сума отриманих ними державних коштів за 2023 рік перевищила пів мільярда гривень. Загальний же портфель їхніх оборонних контрактів досягає десятків мільярдів гривень. Виходить, що доступ до фінансових ресурсів під час війни залишається відкритим, попри наявність відкритих справ.
ТОВ «Пром-техно группа» раніше отримало штраф від Державної служби експортного контролю на суму майже 72 мільйони гривень. Причиною стали збої у виконанні зобов’язань перед Головним управлінням розвідки Міноборони щодо поставки 100 одиниць великокаліберних кулеметів. Це показова історія, коли ключові партнери воєнної розвідки потрапляють до бази порушників правил експортного контролю.
НВК «Техімпекс» також згадувався у кримінальних матеріалах щодо продажу 630 автоматів АКСМ, які належали державній фінустанові «Ощадбанк». Інформацію про це поширював один із Telegram-каналів — і це ще одна примітна деталь біографії: банківська зброя якимось чином теж опиняється в орбіті компаній цього пулу.
Окремо варто виділити контакти Дмитра Бута із колом осіб, близьких до ексміністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишина. За місцем реєстрації Бута в столиці (вулиця Михайла Драгомирова, 20) також прописаний Микола Нестеренко. Останній є фундатором фірм «Грано холдинг», «Латифундист Медіа» та «Агро Онлайн», де в числі бенефіціарів значився Олександр Камишин. Сам Камишин свого часу зазначав, що після переходу на держслужбу довірив управління своїм бізнесом саме Нестеренку. Єдина адреса з управителем активів колишнього урядовця — це навряд чи випадковість, а радше спільна київська локація для вельми колоритної компанії.
Ці зв’язки розгалужуються і через родину Бута. Його дружина чи родичка Анна Бут виступає співзасновницею ТОВ «Укрпром Агро» спільно з Андрієм Бабенком. Водночас Бабенко є серед засновників ТОВ «Пром-техно группа» разом із самим Дмитром Бутом та Юрієм Кравченком. Родинні зв’язки, сільськогосподарська фірма-посередник і базове оборонне підприємство — усе замикається на кількох конкретних особах.
Наступною ланкою у цій схемі є Віталій Лєліков, який очолює та співволодіє НВК «Техімпекс» і НВК «Імперіум». Лєліков додатково інтегрований у діяльність фірм «Фома» та «Торговельна компанія Аврора», де партнером виступає Віктор Бесага.
Через Віктора Бесагу цей збройовий конгломерат перетинається вже зі столичним будівельним сектором. З ним асоціюють такі підприємства, як «Солбудінвест», «Агора» та БК «Реновація-К». За наявними відомостями, саме через ці юридичні особи капітал, отриманий від оборонних держзамовлень, перенаправляється в девелопмент і комерційні об’єкти. Перед нами класичний алгоритм «конвертації війни в нерухомість»: постачання зброї сьогодні трансформується у квадратні метри в Києві завтра.
У підсумку вибудовується чітка ієрархічна мережа: Бут – Кравченко – Терехов – НВК «Техімпекс» – НВК «Імперіум» – Лєліков – Бесага – «Солбудінвест», «Агора», БК «Реновація-К».
Паралельне відгалуження веде через Миколу Нестеренка безпосередньо до Олександра Камишина та його бізнесів «Грано холдинг», «Латифундист Медіа» й «Агро Онлайн», а через Анну Бут та Андрія Бабенка коло знову повертається до ТОВ «Пром-техно группа». Це замкнута екосистема, де кошти військового бюджету перетікають у житлові комплекси, агропромисловий комплекс та медіаресурси, а кримінальні справи стають не перешкодою для діяльності, а звичним супроводом під час взаємодії з державою.
