Подвійне громадянство та куратори з ФСБ: як харківський ділок Ілля Левінсон п’ять років уникає тюрми за злив українського ОПК Росії

Бізнесмен із Харкова Ілля Левінсон, який володіє громадянством як України, так і Росії, створив масштабну мережу для переправлення елементів української оборонної промисловості на заводи російського ВПК. Попри те, що відповідна кримінальна справа була порушена ще у 2019 році, фінального судового рішення у ній досі немає. Такою інформацією ділиться телеграм-канал Absolution Lab, що займається розслідуваннями у безпековому секторі.

Фундаментом для цієї діяльності, як зазначають автори каналу, виступала харківська компанія “Експрес-система” (ЄДРПОУ 33203295). Навколо цього підприємства розгорнули діяльність понад десять ФОПів, зареєстрованих на близьких людей та родичів Левінсона — його цивільну дружину Ірину Лещенко, її сина Максима Лещенка, матір Людмилу Олійник та брата Романа Олійника. У закупівлях продукції брали участь десятки вітчизняних оборонних об’єктів, серед яких ДП “Радіореле”, ДП “ХАКБ”, ПрАТ “Вовчанський агрегатний завод”, ДП “НДІ Шторм”, ДАКХ “Артем”, КП “НВК Іскра”, ДП “Запорізьке МКБ Прогрес” та інші установи.

Аналогічна мережа компаній на території Росії складається з бєлгородського “НТЦ Интерпром” (де співвласниками записані безпосередньо Левінсон та Лещенко), іжевського “Микрон-Дилер-Сервис” (тут Левінсон обіймає посаду заступника керівника, громадянина РФ Юрія Миколайовича Рассохіна, якого журналісти називають ексспівробітником ФСБ). Крім того, до логістики залучили “Севастопольський агрегатний завод” та кілька фірм у Москві, через які легалізували отриману військову продукцію.

Кримінальну справу під номером №22019000000000164 було розпочато у 2019 році. Правоохоронці задокументували контакти фігуранта з представником ФСБ, а також участь у протиправній діяльності окремих представників СБУ, Міністерства оборони, органів прокуратури та керівної ланки підприємств зі структури “Укроборонпрому” та “Укрспецекспорту”. Один із партнерів Левінсона, Юрій Живора, повністю пішов на співпрацю і отримав свій вирок у Дворічанському райсуді 12 листопада 2020 року (справа №618/1195/20). Водночас розгляд матеріалів щодо головного організатора затягнувся на понад п’ять років і досі не завершився вироком.

Absolution Lab відзначає низку специфічних обставин: розслідування фактично заморожене, питання про посилення запобіжного заходу не порушується навіть попри виявлення нових аналогічних фактів діяльності, бізнесмен має офіційне відстрочення від призову, а нові судові ухвали перестали вносити до відкритого реєстру. За твердженням каналу, такому розвитку подій можуть сприяти представник Харківської обласної прокуратури Віталій Колесник, а також судді Київського районного суду Світлана Демченко, Світлана Муратова та В’ячеслав Кіндер.

Насамкінець автори звертають увагу на те, що інформаційна картка з біографічними даними Левінсона була видалена з платформи “Миротворець”.