Політичний маневр чи крах кадрової вертикалі: чому генпрокурор Руслан Кравченко раптово подав у відставку на тлі масштабного викриття в ОГП

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про складання своїх повноважень. Заяву про відставку, яку він назвав свідомим і політичним рішенням, очільник відомства опублікував у своєму Telegram-каналі пізно ввечері 7 вересня 2026 року.

Крок стався на тлі найгучнішого корупційного скандалу в системі прокуратури за останній час і кардинально розійшовся з його власними заявами, зроблені буквально за день до цього.

Від заперечень до заяви: хронологія подій

Ще напередодні Кравченко категорично заперечував будь-які плани щодо добровільного складання мандата. Тоді він наполягав, що не збирається писати заяву на тлі гучних згадок свого прізвища в оприлюднених антикорупційними органами матеріалах, хоча й зауважував, що піти можуть змусити рішення команди, президента чи Верховної Ради.

Проте вже 7 вересня риторика різко змінилася. У своїй офіційній заяві Кравченко зазначив, що не бажає, аби посаду генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння, і попросив президента та парламент задовольнити його відставку, подякувавши при цьому колективу за роботу.

Тінь «плівок» НАБУ та мільйонні схеми Офісу генпрокурора

Різкий розворот у позиції очільника відомства навряд чи є випадковим. Нагадаємо, 4 вересня НАБУ і САП провели масштабну спецоперацію, викривши потужну злочинну організацію безпосередньо всередині Офісу генерального прокурора.

За даними слідства, високопосадовці ОГП системно організували «кришування» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацію десятків мільйонів гривень незаконних доходів. Серед головних фігурантів виявився заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергій Кропива (відомий у схемах як «Chancellor»), якому та іншим учасникам угруповання вже вручили підозри.

Уже 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Кропиві, а 7 вересня правоохоронці заарештували його водія Сергія Куцого як ймовірного співучасника схеми.

Сам Руслан Кравченко публічно відкидав звинувачення у причетності до розкрадань і намагався пояснити появу свого прізвища на оперативних аудіозаписах НАБУ побутовими розмовами про облаштування орендованого будинку своєї родини. Проте рівень токсичності навколо керівництва ОГП досяг критичної позначки, зробивши подальше перебування на посаді неможливим. Відставка генпрокурора підсумовує черговий етап гострої кризи у вищих ешелонах влади, остаточно руйнуючи кадрову вертикаль, яку він вибудовував роками.