Суддя Подільського районного суду Києва Марина Шаховніна прагне пройти кваліфікаційне оцінювання, яке дозволить їй зберегти посаду, незважаючи на скандали, пов’язані з її рішеннями часів Євромайдану та недостовірними даними в декларації. Її історія викликає серйозні запитання у громадськості та професійних організацій.
Громадська рада доброчесності (ГРД) встановила, що у декларації доброчесності за 2016 рік Шаховніна зазначила недостовірну інформацію, стверджуючи, що не ухвалювала рішень, передбачених ст. 3 Закону «Про відновлення довіри до судової влади». Проте документи свідчать про протилежне. 17 квітня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) зупинила її оцінювання (рішення № 380/ко-18) через завідомо неправдиві дані.
За даними правника Романа Маселка, Шаховніна 24 січня та 12 лютого 2014 року винесла рішення у справах № 758/650/14-п та № 755/1508/14-п, визнавши учасників Євромайдану винними за ст. 122-2 КУпАП (невиконання вимог про зупинку транспортного засобу) та призначивши адміністративні стягнення. Ці рішення згодом скасували на підставі Закону «Про недопущення переслідування учасників Майдану».
Під час перевірки за законом «Про очищення влади» виявився потенційний конфлікт інтересів: головою Подільського райсуду на той час був тесть Шаховніної, що, за висновками ГРД, могло вплинути на результати перевірки. Вища рада правосуддя (ВРП) не притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності, але розглянула лише дві справи. Третя постанова від 31 січня 2014 року (справа № 758/890/14-п) залишилася поза увагою ВРП.
ГРД наголошує, що оцінка доброчесності та відповідності принципам справедливості є ключовою для суддівської кар’єри. Спроби Шаховніної уникнути відповідальності за переслідування активістів Революції Гідності є неприйнятними. Її справа стала тестом для ВККС і ВРП: чи очиститься судова система, чи вкотре захистить «своїх». Потреба в ретельному розслідуванні дій судді залишається актуальною для забезпечення прозорості та довіри до судової влади.
