Антикорупційні органи продовжують викривати шлейф резонансних зловживань у правоохоронній системі. Під час масштабної операції НАБУ «Карфаген» у фокус слідства потрапив Данило Сліпчук — рідний син начальника ГУ Нацполіції у Волинській області Олега Сліпчука, зазначає видання «Сніданок Химери». На оприлюднених слідством аудіозаписах він фігурує під псевдонімом «помічник Флеш», виконуючи далеко не декоративну роль у злочинній схемі.
Технічний захист проти закону: чим займався «Флеш»?
За словами прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Сергій Кропива залучив до незаконної діяльності Данила Сліпчука, який на той момент обіймати посаду головного спеціаліста відділу адміністрування мереж та технічного захисту інформації в Департаменті інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.
Виходить парадоксальна ситуація: службовець, прямим обов’язком якого є захист інформації в головному наглядовому органі країни, працював на протилежному боці. Коло його завдань було напрочуд практичним:
-
Перевірка адрес та зв’язків кол-центрів з іншими учасниками оборудки.
-
Ведення обліку нелегальних грошових коштів.
-
Безпосередня участь у маніпуляціях з готівкою та переміщенні майна.
Фактично йдеться не про рядового системного адміністратора, а про повноцінного оператора схеми, який володів інформацією про адреси, грошові потоки та ключових фігурантів.
Елітна нерухомість на пенсіонерку-тещу та шурина
Фінансові результати такої «діяльності» не змусили себе чекати і яскраво відобразилися на майновому стані родини топполіцейського через низку показних придбань під час повномасштабної війни:
-
Ужгородський слід: 24 червня 2024 року на 67-річну тещу начальника поліції Галину Давидову було оформлено простору квартиру площею 144,3 кв. м в Ужгороді разом із паркомісцем (цікаво, що ще у листопаді 2021 року на неї ж зареєстрували позашляховик Volkswagen Touareg).
-
Столичні квадратні метри: 4 квітня 2024 року на брата дружини (шурина) Дениса Давидова записали столичну квартиру та паркомісце за тією ж адресою.
Придбання двох великих об’єктів нерухокремності в різних містах за кілька місяців, оформлених на пенсіонерку з престижним авто та родича, у сукупності створюють класичний малюнок легалізації сумнівних доходів. На тлі реалій війни подібні статки окремих представників правоохоронної системи демонструють появу паралельної «економіки», де воєнні роки стали найбільш прибутковим періодом.
