Київська міська державна адміністрація вкотре демонструє унікальні таланти у сфері нескінченних інфраструктурних проєктів, які роками витягують мільярди з кишень платників податків. Столична влада офіційно замовила чергові додаткові роботи на ділянці Великої Кільцевої дороги — від проспекту Маршала Рокоссовського до вулиці Богатирської. Найабсурднішим у цій ситуації є те, що йдеться про ту саму стратегічну дорогу, яку міський голова Віталій Кличко пафосно та урочисто відкривав для руху транспорту ще п’ять років тому — у 2021 році.
Хронологія дорожнього «серіалу» та мільярдні апетити підрядників
Фінансові показники цього тендерного довгобуду вражають уяву не менше, ніж якість сучасного столичного менеджменту:
Старт проєкту (2016 рік): спорудження важливої дорожньої артерії починалося зі скромних за теперішніми мірками 325,9 мільйона гривень.
Перше колосальне подорожчання: згодом апетити виконавців та нескінченні коригування роздули кошторис до 718,73 мільйона гривень.
Чергові вливання (2020 рік): на «нагальні додаткові роботи» міський бюджет тоді щедро докинув 354,2 мільйона гривень.
Сьогодення (2026 рік): місто оголошує новий тендер на так звані «залишки робіт» вартістю ще 319,5 мільйона гривень.
За ці величезні кошти підрядник тепер має остаточно добудувати підземний перехід, шляхопроводи через залізницю та вулицю Богатирську, дорожні порти та завершити благоустрій території (фінал робіт перенесли аж на квітень 2027 року). Виникає цілком закономірне запитання до мерії: що саме тоді перерізали під оплески у 2021 році, якщо через п’ять років об’єкт знову потребує понад 300 мільйонів на зведення базових конструкцій?
«Золотий» пісок та звичні кошторисні аномалії
Яка ж масштаббна столична будова може обійтися без фінансових сюрпризів? У новій тендерній документації на «залишки робіт» аналітики та антикорупційні експерти одразу виявили класичні маркери завищення витрат: базові будівельні матеріали, зокрема звичайний пісок та окремі види щебеню, заклали в кошториси приблизно вдвічі дорожче від реальних середньоринкових цін, які зафіксовані по Київській області.
У підсумку маємо класичну для столичних тендерів схему: об’єкт, який гучно презентували киянам як повністю завершений, продовжує висмоктувати бюджетні кошти на тлі завищених цін на сировину та перманентних затримок, поки чиновники продовжують розписуватися у власній безгосподарності.
