У Карпатському національному природному парку розгорнувся масштабний і нелегальний бізнес із промислового видобутку та вивезення джерельної води. Потужні помпи та автоцистерни щодня викачували тонни заповідної води, доставляючи її до готелів Буковеля, де розрахунки за ресурс здійснювалися готівкою «з рук у руки».
Мільйони літрів із заповідного джерела: масштаби грабунку
На території Карпатського НПП функціонує чимало природних джерел, проте одне з них перетворилося на справжній промисловий конвеєр. Біля нього облаштували два потужні насоси для відкачування води у величезних обсягах, а навколо постійно чергували автоцистерни.
Лише за одну годину фіксували до шести-восьми машин, кожна з яких вивозила близько 6–10 тонн води. Графік роботи був налагоджений із ранку до вечора. За найскромнішими підрахунками, щодня з території нацпарку вивозили від 840 до 1560 кубометрів води — а це від третини до половини об’єму олімпійського басейну.
Згідно з Водним кодексом України, забір води за допомогою насосів і шлангів для подальшого продажу є спеціальним водокористуванням. У межах природно-заповідного фонду воно категорично заборонене без спеціального дозволу, виданого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів у межах затверджених лімітів. Дирекція парку подібних повноважень не має.
Кінцева точка — готелі Буковеля та готівка в конвертах
Маршрут заповнених цистерн незмінно завершувався у Буковелі. Машини прибували до місцевих готелів та туристичних комплексів, які відчувають постійну потребу у величезних обсягах води. На місцях розвантаження фіксували передачу готівки водіям вантажівок за привезений ресурс.
За попередніми оцінками, одна така незаконна точка забору води на території держпарку може генерувати близько 20 тисяч доларів США прибутку на місяць. У кулуарах цей тіньовий бізнес пов’язують із ім’ям директора Карпатського НПП Степана Гошовського та підприємця Богдана Василькова (чоловіка секретаря Поляницької сільської ради Христини Василькової, у чиїй декларації фіксуються мільйонні доходи від підприємництва та важка вантажна техніка на кшталт MAN TGS). Водночас документальних підтверджень прямого розподілу коштів наразі немає, а остаточну оцінку мають дати правоохоронні органи.
Шлагбаум, втеча сторожів і реакція силовиків
Під час спроби зафіксувати порушення на місці події з’явилися правоохоронці. «Водний трафік» миттєво зупинився: після дзвінка невідомого чоловік у жилеті працівника нацпарку перекрив в’їзд і зачинив шлагбаум. Згодом він заперечив свою приналежність до парку, проте на запитання про те, хто контролює доступ до джерела, цинічно заявив: «Директор знає».
Поліція провела огляд місця події та вилучила помпу, якою здійснювався незаконний забір води. За фактом відкрите провадження, адже подібні дії підпадають під ст. 91 КУпАП (порушення правил охорони та використання об’єктів природно-заповідного фонду) та ст. 242 КК України (порушення правил охорони вод). Водночас Державна екологічна інспекція зіткнулася з бюрократичною перешкодою: оскільки Карпатський НПП є суб’єктом господарювання, для проведення повноцінної перевірки на місці їм необхідне окреме погодження міністерства.
Системні проблеми керівництва нацпарку
Ситуація навколо Карпатського національного природного парку під керівництвом Степана Гошовського (якого призначили у серпні 2022 року) регулярно стає центром скандалів. Окрім нинішньої водної афери, парк фігурував у справах про незаконну рубку лісів (де збитки довкіллю оцінювалися у сотні тисяч гривень) та проблеми з неконтрольованим джипінгом, який офіційно заборонений законом на заповідних територіях.
Наразі цистерни, що задіяні у схемі, опечатані правоохоронцями, а в’їзд до джерела заблокований замком. Проте питання про те, хто тривалий час покривав масштабне розкрадання державного природного ресурсу та чи відновіться «водний конвеєр» після спадання уваги контролюючих органів, залишається відкритим.
