Золоті сітки та мільярдний фарт: як новоспечений очільник Держвідновлення Іван Федоров одразу після призначення залив 2,1 мільярда гривень на «свої» фірми

Поки країна веде виснажливу війну на виживання, а кожен тил мобілізує кожну копійку на потреби фронту та критичної інфраструктури, у вітчизняних кабінетах влади тривають звичні «свої» кадрові метаморфози, які дивним чином збігаються з мегапотоками державних мільярдів. Щойно 4 вересня 2026 року Агенцію відновлення очолив колишній очільник Запорізької ОДА Іван Федоров, як навколо маловідомих структур із мелітопольським корінням почалися справжні дива. Лише за кілька тижнів нової каденції регіональні Служби відновлення щедро відсипали фірмі-новачку 2,1 мільярда гривень на сумнівні закупівлі з завищеними цінами.

Звідки взявся «Кальміус» і чому його «зліт» нагадує класичний розпил?

Головним героєм тижня стала ТОВ «Будівельна компанія «Кальміус», зареєстрована у Запоріжжі у 2025 році на такого собі Данила Сандирєва. Феноменальна швидкість цього підприємства вражає: вже через два тижні після власної появи на світ фірма почала отримувати мільйонні підряди від структур Запорізької ОДА на чолі з тим самим Іваном Федоровим. Спочатку це були відносно скромні підземні укриття в школах, а тепер апетити зросли до масштабних всеукраїнських масштабів.

Загалом за півтора року своєї бурхливої діяльності ця «двомісячна» фірма витягнула з системи Prozorro підрядів на астрономічні 5,60 млрд грн, із яких 2,14 млрд грн закапали на її рахунки одразу після того, як пан Федоров пересів у крісло керівника державного Агентства відновлення.

Корені цього успіху ведуть у добре знайомий мелітопольський клан. Початковий досвід для перших державних контрактів «Кальміусу» забезпечувало інше одіозне підприємство — «Компанія Позитив», яка належала оточенню колишніх мелітопольських діячів, а згодом була піймана Антимонопольним комітетом на змовах. Сам же номінальний власник «Кальміуса» Данило Сандирєв до великого будівництва стосунку ніколи не мав — раніше він професійно займався монтажем камінів, саун та димоходів. Нитки від Сандирєва тягнуться до ексмера Мелітополя та народного депутата Сергія Мінька, чиїм заступником свого часу працював саме Іван Федоров. Окрім того, в оренді техніки «Кальміуса» помічена компанія «Морена СК», яка наразі фігурує в кримінальних провадженнях Бюро економічної безпеки щодо розкрадання коштів на фортифікаціях.

2,1 мільярда за два тижні: на що пішли державні мільйони?

Одразу після призначення Федорова «Кальміус» зірвав куш одразу за двома ключовими напрямками:

Антидроновий захист доріг за втричі завищеними цінами (1,1 млрд грн). Запорізька служба відновлення віддала фірмі без жодної конкуренції підряд на влаштування захисних сіток над трасами. Аналіз прайсів шокує: у порівнянні з аналогічними проєктами на Харківщині, «Кальміус» виставив ціни, що перевищують ринкові у три рази (за монтаж металевих опор та захисних сіток) і в півтора раза — за дротяні розтяжки. І це при тому, що тендер оголосили ще в серпні, коли було відомо про майбутнє призначення Федорова.

Засекречений мільярд на захист об’єктів ДТЕК (1,1 млрд грн). Без жодних тендерних процедур, через закриті постанови Кабміну щодо «планів стійкості», фірма отримала два контракти по 515 млн грн на реконструкцію енергетичних об’єктів «ДТЕК Дніпроенерго» на Дніпропетровщині (об’єкти №9 та №10). Оскільки такі договори ховаються від публікації в Prozorro за секретними грифами, реальні ціни на будівельні матеріали там залишаються в глибокій тіні, хоча загальнодержавні тенденції свідчать про постійне зростання цін на ту ж арматуру.

Рекет на дорогах чи черговий «ефективний менеджмент»?

Поки ключові служби країни віддають жирні мільярдні шматки компаніям із сумнівною репутацією та одноденним бекграундом, суспільство ставить логічне запитання: чим керується центральна влада, призначаючи на стратегічні посади осіб із таким шлейфом? Замість прозорої конкуренції та жорсткого контролю за кожною гривнею в умовах війни, ми бачимо класичне «осідання» бюджетних потоків у кишенях перевірених регіональних «гаманців».

І поки правоохоронні органи заплющують очі на чергові прояви кругової поруки в тилу, мільярди гривень із державних дотацій та міжнародної допомоги розчиняються в кишенях «мелітопольської команди», залишаючи по собі лише золоті сітки на дорогах та закриті завіси секретності.