Донецький підприємець Олександр Ширина, чиї комерційні структури вже отримали сім негативних вердиктів від Антимонопольного комітету України через організацію закупівельних змов, мільйонні штрафні санкції та фігурують у матеріалах кримінальних справ, успішно продовжує освоювати колосальні обсяги бюджетних коштів. Для обходу встановлених обмежень бізнесмен використовує простий інструмент — систематичне створення та запуск нових юридичних осіб зі схожими назвами.
Протягом тривалого часу базовим елементом цієї системи виступало ТОВ «Спецторг Трейд». Саме щодо цієї організації АМКУ сім разів виносив офіційні рішення про порушення норм конкурентного законодавства. У межах однієї з нещодавніх справ під номером 63/34-р/к від 7 квітня 2026 року антимонопольники повністю довели факт узгоджених дій під час проведення аукціону «Укрпошти» на закупівлю літнього форменого одягу загальною вартістю понад 9,3 мільйона гривень. Слідчі органи виявили, що ТОВ «Спецторг Трейд» та його нібито конкурент ТОВ «Компанія Текстиль Груп» здійснювали вхід до електронної системи з однієї мережевої IP-адреси, створювали тендерні файли на одному цифровому пристрої під обліковим записом Boris, а також залучали однакових кур’єрів для відправлення поштової документації. Попри очевидні аномалії, переможцем того тендеру визнали саме «Спецторг Трейд».
Аналогічні схеми узгоджених дій АМКУ зафіксував і в закупівлях для потреб «Укргазвидобування», державного підприємства «Ліси України», столичного метрополітену, компанії «Оператор ГТС України», шахтоуправління «Добропіллявугілля-Видобуток», а також низки медичних установ на Івано-Франківщині. Сукупний фінансовий обсяг тендерних процедур із ознаками штучної конкуренції вимірюється десятками мільйонів гривень.
Після ухвалення першого штрафного рішення АМКУ у листопаді 2024 року зазначене підприємство автоматично втратило право претендувати на державні підряди терміном на три роки. Проте Олександр Ширина оперативно перебудував роботу. Вже у жовтні 2025 року в реєстрах з’явилося нове підприємство — ТОВ «Спецтрейд Імпекс». Лише за перші сім місяців своєї активності ця новостворена фірма зуміла підписати державних контрактів на суму 18,5 мільйона гривень.
Досить специфічна ситуація склалася у взаєминах підприємця з «Укрзалізницею». Поки залізничне відомство намагається через судові інстанції стягнути фінансові санкції зі «Спецторг Трейд» за зрив попередніх поставок, інше підприємство того самого власника укладає з «Укрзалізницею» нові угоди на суму понад 11 мільйона гривень. Виходить, що державний холдинг паралельно веде судові претензійні процеси проти одного відгалуження бізнесу постачальника і водночас інвестує гроші в його нову компанію.
Паралельно на ринку державних закупівель активно оперує ще один актив Ширини — ТОВ «Спецтрейд Україна». Тільки від початку 2026 року ця фірма уклала бюджетних угод на 53 мільйони гривень, а за підсумками попереднього року її портфель замовлень склав близько 200 мільйонів гривень.
Крім антимонопольних заборон, діяльність зазначеної бізнес-групи супроводжується кримінальним переслідуванням. У межах кримінального провадження під номером 42026100000000043 правоохоронці вивчають факти передачі замовникам спецодягу неналежної якості, який призначався зокрема для працівників «Укрзалізниці». Інша справа під номером 42024102060000115 стосується можливого виготовлення фальшивих експертних документів на товари для «Укргазвидобування» та ймовірного неправомірного впливу на менеджмент держкомпанії для забезпечення потрібних результатів на торгах. Водночас примусового стягнення боргів та штрафів через суд від компаній Ширини наразі вимагають «Добропіллявугілля-Видобуток», «Оператор ГТС України», київська підземка та безпосередньо Антимонопольний комітет.
Зібрані АМКУ докази чітко вказують на функціонування стійкого пулу пов’язаних компаній, куди, крім фірм самого Ширини, входять ТОВ «Компанія Текстиль Груп», ТОВ «Засоби промислового захисту» та ТОВ «Бест-Текст». Спільна мережева інфраструктура, використання ідентичних IP-адрес, спільний штат представників та регулярна участь у тих самих торгах доводять системний характер цієї моделі. Кейс Олександра Ширини підсвічує ключовий недолік вітчизняного законодавства у сфері держзакупівель, де для нейтралізації будь-яких санкцій та чорних списків достатньо просто змінити назву компанії в реєстрах для безперешкодного доступу до бюджетного фінансування.
