Українську прокуратуру накрила масштабна кадрова криза. Після того як генеральний прокурор Руслан Кравченко під тиском гучного антикорупційного розслідування та на тлі обшуків оголосив про своє звільнення, з’явилася інформація про відставку його першої заступниці Марії Вдовиченко.
Передісторія скандалу: справа «Карфаген» та відставка Кравченка
Нагадаємо, що демаршу передували масові слідчі дії та оприлюднення матеріалів резонансного розслідування НАБУ і САП під умовною назвою «Карфаген», що стосується викриття масштабної злочинної організації, легалізації майна та «кришування» незаконних схем (зокрема, мережі шахрайських кол-центрів).
Хоча спершу Руслан Кравченко запевняв, що не збирається писати заяву за власним бажанням і готовий чекати на рішення президента чи Верховної Ради, ситуація стрімко змінила вектор. Ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що все ж таки подає у відставку. Він назвав своє рішення «політичним і свідомим», наголосивши, що не хоче, аби посаду очільника ГПУ використовували як інструмент для політичного протистояння. За цим послідувала робоча зустріч Володимира Зеленського з керівництвом Кравченка, НАБУ та САП.
Чому відставка Вдовиченко змінює розклад на Банковій
За інформацією народного депутата Олексія Гончаренка з посиланням на власні джерела, перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко також написала заяву про відставку слідом за своїм керівником.
Згідно з чирною процедурою, у разі відставки або звільнення генерального прокурора саме його перший заступник автоматично стає виконувачем обов’язків очільника відомства. Однак синхронний відхід Марії Вдовиченко ламає цю стандартну апаратну логіку.
Політичні експерти та джерела в кулуарах зазначають, що подвійний кадрові демарш свідчить про намір Офісу Президента повністю перезавантажити верхівку прокуратури. Банкова, імовірно, готує на посаду виконувача обов’язків (а згодом і повноцінного очільника) абсолютно іншу кандидатуру, яка не буде асоціюватися ні з попереднім керівництвом, ні з нещодавніми гучними скандалами навколо відомства.
На тлі протистояння антикорупційних органів (НАБУ/САП) та прокурорського вертикального управління такий крок означає початок чергового етапу переділу впливу у правоохоронній системі держави.
