Українська антикорупційна архітектура вкотре демонструє свою глибоку імпотентність та кругову поруку, коли мова заходить про інтереси «вищих сфер». Гучний скандал навколо найближчого оточення віцепрем’єра — «сірого кардинала» та радника Михайла Федорова, громадянина Грузії Гіоргі Цхакая — яскраво оголює всю гнилизну системи. Виявляється, ключові ділки з орбіти урядовця та очільник головного антикорупційного органу країни пов’язані не просто робочими стосунками, а міцними родинними, майновими та судовими вузлами. Замість незалежного розслідування мільярдних контрактів суспільство спостерігає класичний міжполітичний договорняк, де директор НАБУ Семен Кривонос і найближче олігархічне оточення Федорова мирно ділять квадратні метри та корпоративні активи.
Квартирне питання та «зять» директора НАБУ: географія корупційних зв’язків
Як випливає з розслідувань, формально радник, а фактично теневий розпорядник багатьох процесів у команді Федорова Гіоргі Цхакая офіційно зареєстрований як фізична особа-підприємець за вельми цікавою адресою. Цю ФОП-прописку він оформив у квартирі такого собі Богдана Немировського. Хто ж цей щасливчик? Зв’язки вражають своєю специфікою: дружина Немировського доводиться племінницею… чинному директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу, оскільки її мати є рідною сестрою очільника НАБУ.
Проте спільними квадратними метрами справа абсолютно не обмежується. Цинізму ситуації додає той факт, що саме на цього ж Богдана Немировського директор НАБУ Семен Кривонос свого часу магічно переписав свої частки (по 33%) у комерційних структурах — ТОВ «ГЛОБАЛ ЛІГАЛ КОНСАЛТИНГ КОМПАНІ» та ТОВ «Б6», якими раніше керували найближчі родичі самого антикорупціонера. Виходить сюрреалістична картина: ключовий радник Михайла Федорова мешкає та значиться в квартирі довіреної особи, на яку очільник НАБУ переоформлював свої активи.
Адвокати з минулого та спільні бізнес-тіні
На цьому сліди глибокої інтеграції антикорупційного бюро в офшорно-політичні схеми не закінчуються. З відкритих реєстрів та судових матеріалів виринають ще більш пікантні деталі: виявляється, сам Семен Кривонос у минулому особисто виступав юридичним представником та адвокатом Гіоргі Цхакая в судовому спорі (справа №640/11607/19). Тобто задовго до свого призначення на посаду головного борця з корупцією майбутній очільник НАБУ захищав інтереси грузинського радника в українських судах. А інший родич радника, Шалва Цхакая, засвітився як прямий бізнес-партнер Кривоноса та Немировського у тій самій загадковій ГЛКК.
Коли скласти до купи цю неймовірну мозаїку — спільну адресу проживання, переписані корпоративні частки, давнє судове представництво та міцні зв’язки з одіозними міжнародними структурами (включно зі скандальними колцентрами Milton Group та земельними аферами), стає очевидною масштабна проблема. Зростається монолітний конгломерат, де відомство, яке зобов’язане розривати корупційні павутиння, надійно зв’язане побутовими та бізнесовими пуповинами з фігурантами можливих розслідувань.
Чому НАБУ ніколи не розслідуватиме закупівлі Федорова?
Усі ці факти яскраво пояснюють, чому суспільство може навіть не сподіватися на реальні антикорупційні розслідування щодо оборонних контрактів, мільйонних закупівель дронів чи тісних зв’язків команди Михайла Федорова зі спонсорами на кшталт Олександра Конотопського. Хто ж повірить у те, що Національне антикорупційне бюро під керівництвом Семена Кривоноса почне щиро «копати» під людей, з якими його зв’язують спільні квартири, родинні зв’язки зятів та спільні фірми з минулого?
Замість гучних посадок ми бачимо чергову імітацію правосуддя, де державні інституції приватизовані вузьким колом «своїх людей», а боротьба з корупцією перетворилася на зручний ширму для прикриття власних схем.
