Українська правоохоронна та наглядова система вкотре демонструє свою повністю ізольовану від реальності сутність, де топ-посадовці з підозрами у тяжких злочинах не просто уникають тюрми, а й надалі затишно сидять у своїх кабінетах. Скандал навколо масштабної злочинної організації «Карфаген», яка займалася зухвалим «кришуванням» міжнародних шахрайських кол-центрів та легалізацією мільйонних прибутків, отримав чергове гидке продовження. Заступник начальника одного з департаментів Офісу Генерального прокурора Айдин Худієв, якого слідство прямо звинувачує у погодженні замовних обшуків в інтересах цієї мафії, досі не звільнений із посади і продовжує отримувати державну зарплату.
Схема «Карфагену» та послуги високого рівня: як прокурори залякували шахраїв
На початку вересня детективи НАБУ та прокурори САП провели гучну спецоперацію, викривши потужне злочинне угруповання. Очолював цю структуру заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Кропива, який, за даними слідства, діяв за повної підтримки тодішнього керівництва. Учасники банди побудували класичну рекетирську вертикаль: вони брали під свій «дах» мережу шахрайських кол-центрів, організовували відмивання коштів, а непокірних або несвіжих «офісників» карали за допомогою правоохоронного інструментарію.
Саме тут на арені з’являється фігура Айдина Худієва. За версією слідства та даними антикорупційних органів, Худієв відігравав ключову роль у силовому забезпеченні схеми: він особисто погоджував необхідні злочинній організації обшуки. Ці слідчі дії проводилися аж ніяк не задля боротьби зі злочинністю, а для того, щоб «навести шороху», залякати конкурентів чи несплачувачів данини та змусити їх платити корумпованим силовикам. Водночас прокурор забезпечував «зелене світло» і повний імунітет для «дружніх» кол-центрів, які платили куди треба.
Під час судових засідань прокурори САП оприлюднювали красномовні аудіозаписи, які повністю розкривають цинізм ситуації. Зокрема, слова Сергія Кропиви під час обговорення чергового нальоту чітко вказують на роль спільника: «Я просто кажу: “А чого ви? Давайте не відкладаємо, тоді їх хлопайте”. Ну там в будь-який момент. Тільки от що треба там… З Айдином переговоримо, все дозволимо».
Університетські зв’язки, «бізнес» родини та мільйонні ФОПи
Худієв міцно вріс у систему не випадково. За інформацією розслідувачів, він знайомий із впливовими фігурами ще з часів навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого у Харкові. У 2019 році він разом із колишнім керівництвом здійснював процесуальне керівництво у резонансній справі Олега Бєлавєнцева — представника президента РФ у Криму. Після роботи у військовій прокуратурі Центрального регіону, НАБУ та БЕБ, у 2025 році Худієв отримав ласу посаду заступника начальника Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення ОГП.
Але найцікавіше починається тоді, коли ми зазираємо у фінансові успіхи родини прокурора на тлі його «державної служби»:
-
У жовтні 2024 року Айдин Худієв відкрив власний ФОП із широким спектром КВЕДів — від юридичних консультацій до інформаційних послуг. За вісім місяців підприємницької діяльності він «заробив» майже 2,7 мільйона гривень.
-
Його дружина Юлія Худієва у червні 2024 року також зареєструвала ФОП, а у лютому 2025-го створила «Агенцію віртуальних активів», яка невдовзі стала резидентом скандального проєкту Дія.City. За понад рік її комерційні успіхи виявилися ще фантастичнішими — понад 9,4 мільйона гривень доходу.
Виходить класичний портрет українського «слуги закону»: поки чоловік за допомогою прокурорських повноважень регулює потоки корупційних схем і «кришує» кол-центри, його родина демонструє чудеса бізнес-геніальності, заробляючи мільйони на віртуальних активах та посередництві.
Службова імітація та дзвінки у нарадчій кімнаті
Попри офіційні провадження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (відкриті ще на початку серпня за скаргою ГО «Центр демократичних змін «Межа») та внутрішні службові розслідування в Офісі Генерального прокурора, Айдин Худієв і досі обіймає свою високу посаду. У системі затягують будь-які реальні кадрові рішення, сподіваючись зам’яти справу або спустити її на гальмах.
Коли журналісти спробували отримати у Худієва коментар щодо його участі у схемі «Карфагену», посадовець відповів у найкращих традиціях української бюрократії: слухавку взяв, заявив, що перебуває на важкій нараді та обов’язково передзвонить пізніше. Звісно ж, жодного дзвінка більше не було, адже виправдовуватися за мільйонні схеми, родинні ФОПи та злиті обшуки корумпованим прокурорам просто нічим.
