Міністерство культури під керівництвом віцепрем’єрки Тетяни Бережної цинічно перетворило безпеку українців на розмінну монету заради мільйонних прибутків організаторів шоу-бізнесу. Оприлюднений наказом №1095 дозвіл проводити масові заходи під час «жовтого рівня» повітряної загрози — це пряма корупційна індульгенція для концертних ділків, які тепер зможуть безперешкодно заробляти гроші на крові та тривогах, прикриваючись паперовими «рекомендаціями».
Злочинний компроміс: як влада продала безпеку громадян
Формально чиновники виписали документ так, щоб уникнути прямих звинувачень: мовляв, є укриття, є маршрути, а відвідувачі самі обиратимуть, чи йти в сховище. Проте за цією красивою бюрократичною риторикою ховається відверте зняття будь-якої відповідальності з міністерства та створення зручної схеми для організаторів.
Корупційний підтекст цього рішення очевидний:
-
Монополія на оцінку ризиків: Перевірку місткості укриттів та пропускної спроможності маршрутів віддали на відкуп самим організаторам концертів. Тобто бізнесу, який втрачає шалені гроші від кожної скасованої через тривогу події, дозволили самостійно вирішувати, чи «безпечно» проводити шоу.
-
Перекладання відповідальності на жертву: Держава відмовилася захищати громадян, перекинувши вибір між життям і продовженням концерту на звичайну людину в натовпі. Якщо станеться трагедія під час переходу з «жовтого» рівня на смертельний «червоний», міністерство просто розведе руками, адже документ має лише статус «рекомендацій».
Кому вигідна кров на білетах?
Лобісти та представники розважальної індустрії давно тиснули на профільне відомство, вимагаючи не зупиняти концерти через сирени. У результаті чиновники пішли назустріч комерційним інтересам, проігнорувавши категоричні вимоги ДСНС щодо негайного перебування в укриттях під час повітряної небезпеки.
За бажанням «не зривати касу» стоїть цинічний розрахунок: поки одні українці ховаються від ракет у підвалах і метро, інші за щедро купованими квитками сидітимуть у залах, де організатори гарантують лише одне — безперебійний прибуток для себе та повну відсутність гарантій безпеки для глядачів. Міністерство ж фактично узаконило цей ризикований бізнес, показавши, що комерційні інтереси для них важать значно більше за людське життя.
