Поки Україна виборює свою незалежність на фронті, в тилу продовжують процвітати місцеві політичні клани, які десятиліттями вростають у владні структури та викачують ресурси з громад. Яскравим прикладом цього є родина одіозного депутата Дніпровської міської ради Загіда Краснова. За час своєї бурхливої політичної діяльності він вибудував справжню сімейну імперію, що об’єднує власну партію «Громадська сила», депутатські мандати всіх рівнів, мільйонний бізнес та, що найцікавіше, прямі родинні зв’язки з представниками правлячої партії країни-агресора в Росії.
Багатомільйонні активи, французька нерухомість та «кишенькові» мільйони синів
Фінансовому розмаху Загіда Краснова (який народився в Баку, виріс у Дагестані та на початку 2000-х змінив ім’я, прізвище й по батькові з Загіддіна Габібулаєва) можуть позаздрити найуспішніші бізнесмени. Депутат, який незмінно обирається до міськради з 2002 року, а також очолював наглядову раду Дніпропетровського стрілочного заводу, задекларував просто астрономічні статки за 2025 рік.
Згідно з офіційними документами, у власності родини перебуває величезний маєток у Дніпрі площею 1258,4 кв. м (оформлений на самого Загіда, його дружину Ельвіру та сина Руслана). Окрім цього, дружина володіє квартирою у Франції площею 65,19 кв. м, вартість якої оцінюється у 16,048 млн грн. Готівкові заощадження політика вражають ще більше: 800 тисяч доларів США, 290 тисяч євро та 17,8 млн грн на додачу до близько 21 млн грн дивідендів та половини статутного капіталу компанії «Екоенергосервіс Дніпро».
Фінансові операції всередині родини виглядають вкрай підозріло. Наприклад, у жовтні син Артем позичив батькові одразу 13 млн грн, і того ж дня Загід Краснов придбав цінні папери на аналогічну суму. А вже в листопаді депутат задекларував розкішний подарунок, пов’язаний із Чорногорією, вартістю 24,2 млн грн.
Політичне рейдерство, скандали в облраді та бойкот армії
Політичний вплив Краснова ретельно розподілений між членами родини. Його син Руслан Краснов очолює фракцію «Громадська сила» в Дніпропетровській обласній раді (де сам батько офіційно числиться його помічником). За даними місцевих розслідувачів, молодший Краснов скупив десятки гектарів землі в регіоні під сонячні електростанції, причому до цих оборудок залучалися інші депутати з батькової партії.
Втім, під час війни репутація Руслана Краснова остаточно дала тріщину. У травні 2026 року його кандидатуру з ганьбою зняли з розгляду на посаду голови комісії облради з питань військово-цивільного співробітництва та територіальної оборони. Проти призначення різко виступили ветерани 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади через численні конфлікти депутата з військовими та його відмову публічно засудити чи дистанціюватися від родичів у РФ. Показово і те, що підконтрольна йому фракція «Громадська сила» вкрай неохоче підтримує життєво важливі рішення, зокрема виділення 300 млн грн на потреби ЗСУ.
Окрім цього, апетити клану регулярно б’ють по міському бюджету Дніпра. Пов’язані з Красновим структури через судові інстанції намагаються вибити з каси міста понад 130 млн грн під виглядом «компенсацій» за демонтовані незаконні рекламні конструкції. Паралельно фіксуються спроби розширити цей сумнівний політичний вплив на сусідні громади, зокрема Підгородне.
Російський слід: брат у команді Путіна
Найбільш одіозною деталлю біографії українського «політика» є його прямі родинні зв’язки з державою-терористкою. Рідний брат Загіда Краснова — Раміз Габібулаєв — не просто мешкає в Росії, а обіймає посаду очільника селища Беліджі в Республіці Дагестан, є активним членом путінської партії «Єдина Росія» та публічно нагороджує російських окупантів, які воюють проти України.
Попри такий відверто ворожий російський слід, багатомільйонні статки незрозумілого походження та мільйонні суди проти власного міста, клан Краснових продовжує утримувати важелі впливу у Дніпрі. Громадськість та антикорупційні органи мають дати жорстку оцінку цій «династії», яка десятиліттями збагачується за рахунок українських громадян.
